Нещасливе 4 вересня для 3 заступників начальника ВОВА…
Саме цього числа у 2021 р. начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко представив чиновникам свого нового Андрія Ярмольського. А через 3 роки цього ж дня «за згодою сторін» втратила цю посаду його наступниця Мирослава Якимчук. Але якщо Андрій Ярмольський вийшов сухим із води і навіть попрацював в центральному апараті РНБО, то Мирослава Якимчук потрапила в СІЗО…
А ще ж був третій призначений під час великої війни та звільнений заступник начальника ВОВА Юрія Погуляйка – Юрій Гупало… То що коїться на другому поверсі волинського «Білого дому», який у народі називають «Дніпрогесом»? Пороблено, чи що?
Торік Центр журналістських розслідувань надрукував грунтовну публікацію про найбільш гучні кадрові рішення у виконавчій владі Волині. Колег особливо зацікавила тема заступників Юрій Погуляйка:
«Чи не найбільше уваги громадськості за рік привернуло звільнення з посади заступника голови Волинської обласної військової адміністрації Андрія Ярмольського у квітні. Він також був керівником Координаційного центру області на період дії воєнного стану, а тому відповідав за критично важливі під час повномасштабної війни питання забезпечення необхідного для оборони області, волинських військових підрозділів, силових структур тощо».
Ще з початку повномасштабної війни в бік Андрія Ярмольського, зазначає видання, посипалися звинувачення у різних зловживаннях із гуманітарною допомогою та закупівлею амуніції.
«Наприклад, йому закидали закупівлю бронежилетів, які не витримували пострілу з калібрів 5,45 і 7,62 мм. За даними ІА «Волинські новини», йдеться про значну суму – 884 бронежилети та 846 шоломів на суму близько 34 млн грн, із яких встигли заплатити 27 мільйонів. Договір на їх постачання із ТОВ «БК КБР» уклали нібито за особистою вказівкою Андрія Ярмольського», –вказувалося.
Вже після звільнення Андрія Ярмольського у квітні 2022 р. голова ОВА Юрій Погуляйко публічно заявив, що куплені бронепластини «не в повному обсязі пройшли випробування», тому їх довелося окремо перевіряти.
Чим на цей час ця перевірка завершилася, хто її проводив і де, врешті-решт, бронежилети і шолому, так і не ясно…
Окрім того, виник конфлікт через приватний склад, на якому люди, нібито пов’язані з Андрієм Ярмольським, зберігали необліковану гуманітарну допомогу. Там навіть трапився конфлікт між валсником складом Іваном Оларем та бійцями воєнізованої структури «Луцьк». Обидві сторони розповіли свої версії інциденту… І новоспечений полковник Олександр Тиводар також…
Як кажуть, «не копай яму іншому»…
Як пише «Сила правди», після свого призначення наступниця Андрія Ярмольського – Мирослава Якимчук – зробила показовий «аудит» скандального складу. Але крім яскравих відео і фото, в принципі, цей візит закінчився нічим. Хіба що в пресу отримали деякі службові документи ВОВА…
Сам Андрій Ярмольський у коментарі «Громадському інтерактивному телебаченню» розповів, що наявні звинувачення, «це просто «підстава», щоб дискредитувати».
Станом на зараз Андрія Ярмольського не визнали винним в жодному злочині. Більше того, він працював у Раді національної безпеки та оборони і сидів на заходах за одним столом із Секретарем РНБО Олексієм Даніловим.
А коли того «пішли» (бо негарно охарактеризував китайського спецпредставника), то й Андрій Ярмольський десь загубився. А фото на одному з міжнародних заходів у Швейцарії пояснив просто: працював там як юрист. Цікаво, що за час після звільнення він встиг стати дописувачем впливового медіаресурсу «Forbes Україна» та ділився думками про боротьбу з олігархами…
Що сказати? Людина молода, але не по літах досвідчена. Не дарма ж перед призначенням на Волинь працювала першим заступником голови Івано-Франківської облдержадміністрації!
Не встигли ще провітрити та помити кабінет на другому поверсі обласних органів влади на луцькому Київському майдані, як Андрія Ярмольського замінила Мирослава Якимчук.
Тільки вона «погоріла» не на шоломах та бронежилетах, а після звинувачень центральних офісів СБУ та Генпрокуратури в налагодженні стійкої схеми виїзду ухилянтів за кордон через систему «Шлях» із застосуванням 7 спільників і спільниць та за «таксу» до 5000 доларів США з кожного малодухого…
І навіщо було на тому горе-складі дякувати волонтерам, «які допомагають навести лад в хаосі, що його залишив по собі горе-заступник»?
Був, як відомо, і третій заступник Юрія Погуляйка, який зі скандалом залишив посаду… Йдеться про Юрія Гупала, колишнього депутата облради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» і який певний час навіть очолював волинський осередок партії УДАР Віталія Кличка.
Юрій Погуляйко призначив його на посаду свого заступника «для координації роботи в сферах гуманітарних питань, волонтерства та координації діяльності з податковою та митною службами».
«Тим не менш, Юрій Гупало встиг потрапити у скандал саме на темі гуманітарки. У червні фонд «Віримо в Україну» звинуватили у схемі з продажу за готівку автомобілів, які завозили як гуманітарну допомогу. Ваги цим заявам додало те, що їх зробили у Службі безпеки України. У Фонді натомість пояснили, що їм не пощастило зв’язатися із чоловіком, який «виявився шахраєм і разом зі спільниками налагодив злочинну схему продажу автомобілів, ввезених з-за кордону як благодійну допомогу для потреб ЗСУ та ТРо», – зазначає «Сила правди».
Причетності Юрія Гупала до якихось порушень в результаті інциденту так і не знайшли. Як і щодо звинувачень у причетності до переправляння понад 600 ухилянтів через систему «Шлях» під виглядом водіїв-далекобійників за кордон: ніяких судових рішень, які б набули законної сили!
Що ж виходить? За час великої війни за погодженням із Кабінетом Міністрів Дениса Шмигаля начальник ВОВА Юрій Погуляйко призначає волинських заступників, які потім з тріском звільняються «за згодою сторін»?
Вони справді такі недолугі і невдячні, чи їх просто використовували «в темну» або і з їхньої згоди, тоді як «луганський десант» луганчанина Юрія Погуляйка – перший заступник Сергій Мовенко, заступник Олександр Троханенко, керівник апарату Юрій Судаков, ціла шеренга чиновників меншого рангу – білі та пухнасті…
Можливо, на Банковій уже час проаналізувати очевидні речі та подумати про призначення на посаду начальника ВОВА іншої особи, насамперед, якогось волинянина, який знає місцевих людей і волинські традиції та не допускатиме таких катастрофічних помилок? Чи волинянку?
А щодо звільненої 4 вересня 2024 р. «за згодою сторін» Мирослави Якимчук, то наразі вона перебуває в СІЗО і будь-яка інформація про розслідування гучної кримінальної справи щодо неї та інших фігурантів можлива тільки з дозволу слідчого.
Так чи інакше, існує ще одне резонне запитання: а чому мобілізаційного віку Андрій Ярмольський і Юрій Гупало не мобілізовані в ЗСУ? Вони ж не того калібру, як, наприклад, звільнені Сергій Данілов, Олександр Ткаченко чи Юрій Рєзніков, які в тилу, мабуть, за рішенням ВЛК?
І теорія зі сфери коспірології? Може, три заступники втрачають свої посади тому, що нинішній Київський майдан до розбудови м. Луцька на початку 70-их років минулого століття належав до с. Дворець, на території якого і знаходилася відома Розвилка між вул. Дубнівської та Рівненською, де біля вже знесеного кінотеатру було також давно демонтованих 3 пам’ятники: Богданові Хмельницькому, валєрію чкалову та робітнику і колгоспниці? Та й лівий край «Білого дому» вибудували якраз на місці… знесеного сільського кладовища…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з відкритих джерел, ІА «Конкурент», порталу «Ковель.медіа», Центру журналістських розслідувань «Сили правди» та з архіву: волинський «Білий дім», де на 2 поверсі розташовані службові кабінети начальника та скомпроментованих заступників; Юрій Погуляйко вручає посвідчення заступників Андрію Ярмольському, Юрію Гупалу та Мирославі Якимчук…; пам’ятник Богданові Хмельницькому на Розвилці.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Редакція також готова надати як самій Мирославі Якимчук, так і визначеній нею уповноваженій особі майданчик для того, щоб висловити її точку зору з приводу висунутих їй звинувачень. А також усім 7 іншим фігурантам.
Важлива тож публічна оцінка резонансних подій вже згадуваних Андрія Ярмольського і Юрія Гупала, не кажучи вже про самого Юрія Погуляйка.