Цьогоріч
КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» мають намір об’єднати з КП «Волинською
обласною психіатричною лікарнею». Ще 9 грудня 2021 р., під час сесійного
засідання облради, на цю тему розгорнулися гарячі дискусії, що ознаменувалися
демаршами. А що думають про майбутнє об’єднання самі медики?
Для
початку – про нерозуміння та обурення можливим приєднанням до інших медзакладів
та укрупнення зі статусом нових юридичних осіб КП «Волинська обласна
психіатрична лікарня м. Луцька» (головна лікарка Людмила Юрко) та КП
«Волинський обласний центр онкології (очолював Юрій Малімон).
Доповідач
– Михайло Імберовський як начальник відділу з питань управління об‘єктами
спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями
комунальної власності виконавчого апарату обласної ради – довго та детально
розповідав депутатам про суть та переваги реорганізації вище названих
медзакладів. Він тричі наголосив, що не йдеться про закриття чи ліквідацію як
колишнього онкодиспансеру, так і облпсихлікарні.
Оскільки
найгостріші дебати виникли по другій медустанові, то Михайло Імберовський
зазначив, що станом на грудень 2021 р. в облпсихлікарні м. Луцька утримується
463 особи. 72 із них – переведені із смт Олика, де раніше лікувалися або
перебували і де зараз будують музейний комплекс Замок Радзивіллів.
Він
звернув увагу на ще одну гостру проблему: 69 із нинішніх пацієнтів облпсихлікарні
по суті не мають права там перебувати, бо реально вони не душевно хворі, а
просто не мають де жити і чого їсти… На таких пацієнтів НСЗУ не дає
фінансування. Тому знову запропонував районам і громадам або давати кошти для
забезпечення перебування своїх земляків, або створювати в себе при місцевих
лікарнях відділення інтернатного типу.
А
от у результаті укрупнення по одному медзакладу очікується фінансування
на 1,3 млрд грн (його можна використати і на придбання обладнання), по другому
– на 800 млн грн. І ці кошти область витратить не зі свого бюджету, а за
рахунок надходжень з-за меж Волині. Він зазначив, що в усьому світі є крупні
медичні центри, і їх фінансує як держава, так і міжнародні донори. По цьому
шляху й рухається облрада.
У
той же час, медичною реформою у КП «Волинський медичний центр терапії
залежностей», на базі якого й працюватиме укрупнений медзаклад,
задоволені. У розмові з журналістами ІА «ВолиньPost» його керівник Ігор
Шкаровецький сказав, що фінансування збільшили втричі:
«Тому
проблеми всі вирішуємо. Недавно, наприклад, закінчили ремонт даху над
поліклінікою, у другому відділенні теж поміняли дах, усередині зробили
капітальний ремонт, купили багато обладнання, у працівників – гідна зарплата».
Щоб
детальніше поспілкуватися на цю тему, ми й зустрілися з керівником цього
комунального закладу територіальних громад області Ігорем Шкаровецьким.
–
Ігоре Дмитровичу, що ж стало першопричиною всіх бід облпсихлікарні?
–
Вочевидь, її розвиток пішов по хибному шляху ще від початку медреформи, коли треба
було швидко адаптуватися до нових умов, а не сподіватися, що все залишиться
так, як було десятиріччями раніше… І звідки брати отих 40 млн грн для річного
забезпечення цієї медустанови, нікого не обходило… У результаті бюджет зміг
виділити трохи більше 20 млн грн, і почали утворюватися великі борги… З них до
півтора мільйони грн – тільки в Пенсійний фонд. Тому змінювати щось треба, бо
на тлі підвищення тарифних окладів для орієнтовно 500 працівників, які надають
послуги більше 400 пацієнтам, в місяць потрібно щонайменше 75 млн грн. Де їх
узяти? А де гроші на медикаменти, комунальні послуги, продукти харчування тощо?
Я вже не кажу про поточний ремонт чи ліквідацію цілком можливих аварійних
ситуацій…
–
А як у вашому закладі?
–
Маємо 168 медпрацівників на 120 ліжок у стаціонарі. Фінансування – більше 50
млн грн. Ми спроможні повністю забезпечувати всі поточні витрати і навіть
достатні кошти щомісяця використовувати на інші потреби.
–
На сесії виникла проблема так званих психохроніків. Здається, вони повинні
перебувати в спеціалізованих інтернатах, а не в лікарні? Бо стаціонарні
відділення закладів охорони здоров’я – це ж не соціальні притулки?
–
Зараз в облпсихлікарні таких психохроніків – щонайменше 70 осіб. Вони займають
фактично півтора відділення стаціонару. Я вже не кажу про персонал, який
повинен за ними доглядати, а й маю на увазі інші неминучі витрати: людей
потрібно нагодувати, забезпечити теплом, випрати постільну приналежність,
забезпечити засобами особистої гігієни, власне – теплом, електроенергією і
водою. І за це все ніхто не платить, усі витрати – на обласному бюджеті… Для
чого лікарня? Щоб лікувати гострі розлади психічного стану хворих. А ті, хто не
підпадає під цю категорію, мають одужувати в інших закладах, якщо в них немає
родин…
Взагалі,
облпсихлікарня навіть у кадровому плані має доволі суттєві прогалини. Якщо там
із заледве не 500 працівників майже половина – санітари, то про що ми говоримо?
–
А що робити з цими людьми? На сесії Михайло Імберовський рекомендував тій
же ж Ковельській громаді створити на своїй базі спеціалізований соціальний
заклад…
–
Варіантів вирішення цієї проблеми існує багато. Це може бути, наприклад, і
психоневрологічний інтернат, і пансіонат для психохроніків… Чесно кажучи, я не
розумію, чому кожна територіальна громада не хоче подбати про своїх громадян,
із якими трапилася така біда? Тим паче, що в колишніх районах залишилося чимало
медзакладів, які фактично перебувають на балансі ОТГ. І вони – напівпорожні. І
при цьому – електроенергія, тепло, інші комунальні послуги туди подаються
стовідсотково. То чому б там не облаштувати відділення інтернатного типу для
цієї специфічної категорії громадян? Адже ж у кожному такому медзакладі є
психіатр! Коли потрібно, він надасть професійну лікарську допомогу. Тим паче,
що держава через НСЗУ цей напрямок фінансує дуже потужно! Мало того: наразі
можна створювати не лише комунальні, але й приватні психоневрологічні
пансіонати!
–
А, можливо, доречно створити якусь спільну обласну установу, котра буде
забезпечуватися дольовою участю тих громад, чиї представники там будуть
утримуватися?
–
Тоді ми знову повернемося туди, звідки намагаємося вийти – до обласного бюджету
та хронічних проблем. Враховуючи затверджену на урядовому рівні Концепцію
розвитку психіатричної допомоги в Україні до 2030 р., ми повинні не забувати:
спеціалізована психіатрична допомога повинна надаватися в звичайних
багатопрофільних медзакладах. І в кожному з них має бути ліцензія на надання
такого виду допомоги та спеціальне відділення, де й треба надавати пацієнтам таку
допомогу. Крім цього, НСЗУ також фінансує мобільне надання психіатричної
допомоги, коли бригади спеціалізованих фахівців можуть оперативно прибувати до
місця виклику, де перебуває особа.
–
Коли можна очікувати юридичного статусу укрупненого медзакладу на базі
Волинського медичного центру терапії залежностей з Волинською обласною
психіатричною лікарнею?
– Як завершаться всі перевірки. По лінії соціального страхування та
податкової служби. Потім адміністрація закладу повинна впорядкувати
документацію за багато років і передати нам. І лише після цього всього
відповідні довідки подаються державному реєстраторові, а далі – депутати
призначать керівника.
–
Чого волиняни мають очікувати від укрупненого медзакладу? І щоб медики мали
високооплачувану роботу, і пацієнтам надавалися якісні послуги, і ті ж бездомні
психохроніки не опинилися на вулиці?
–
Ми зможемо оптимізувати видатки на утримання колишньої облпсихлікарні та
підвищити якість послуг. Щодо персоналу – там лише 27 кваліфікованих
лікарів-психіатрів… Із майже 500 наразі працюючих! М‘яко кажучи, це,
мабуть, неправильно. Так чи інакше, заклад має функціонувати в межах тих
бюджетних асигнувань, які заробив. Або забезпечувати такий рівень послуг,
при якому пацієнти прагнуть звертатися за наданням допомоги саме в цю лікарню.
В тому числі йдеться не лише про рівень лікування, а й побутові умови, в яких
його пацієнти.
–
Та ще й величезна територія, забудована спорудами «пізнього СССР» зі старими
комунікаціями…
–
Це – також складне, але вже зовсім інше питання. Воно належить до компетенції
власника – обласної ради. В усякому випадку, всі дублюючі посади фахівців
адміністративного апарату буде скорочено, тож як мінімум один із корпусів
облпсихлікарні майже повністю звільняється… Тому попереду дуже багато роботи.
Причому, не лише пов’язаної зі сферою охорони здоров’я…
Володимир
ДАНИЛЮК.
На
фото Романа УСТИМЧУКА, сайта КП «оВолинський медичний центр терапії
залежностей» і Ольги ВОЗНЯК (ІА «ВолиньPost»): алея до адміністративного
корпусу облпсихлікарні (1 стор.); Ігор Шкаровецький; тут розташований КЗ «Волинський
медичний центр терапії залежностей» облради; сучасна палата для пацієнтів; на
території облпсихлікарні.