Як і на Волині, де армія залишила напризволяще цілі військові містечка, так
само мучаться люди з приреченими на загибель колишніми армійськими гарнізонами
в сусідній Брестській області. Там село Малі Щитинки – точна копія волинського
Мовчанова.
Колись біля с. Малі Щитинки Брестського р-ну було процвітання. Починаючи з
50-их років минулого століття на території 60 га побудували цілу інфраструктуру
для секретного об’єкту – резервної бази паливно-мастильних матеріалів для
Західної групи військ СССР, яка була окупаційною армією в ГДР і ПНР. Були в
брестських лісах не лише колючий дріт і вартові, але й адміністративні споруди,
котельня, баня, казарми і – 2 цегляних двоповерхових житлових будинки…
«В цих будинках колись жили родини офіцерів і прапорщиків, – розповіли
колеги з газети «Вечерний Брест», які недавно відвідали Малі Щетинки. –
Розхруха почалася в 1994 р., коли військову частину було розформовано. Функції
бази згодом перейшли до приватної фірми «Транстермінал». А от житлові будинки з
людьми виявилися нікому не потрібними. Офіцери з сім’ями переїхали в квартири,
які їм видали в м. Бресті, а в Малих Щитинках залишилися вдови прапорщиків та
ті, з ким колишні військові розлучилися».
Ситуація склалася катастрофічна: приватна фірма не хоче забезпечувати будинки
ні газом, ні електроенергією, ні водою. Каналізація вийшла з ладу, тому на
вулиці – море нечистот. До м. Бреста ніякий громадський транспорт не їздить,
навіть пенію – і ту приносять із запізненням…
Ну, а голова Брестського райвиконкому Ніколай Коршенков повідомив
журналістам, що у найближчій перспективі ремонтувати будинки колишньої
військової бази не планується…
Все як у нас. Тільки в Білорусі, на відміну від України, будинків ніхто не
розікрав по цеглині…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото Антоніни ХОКІМОВОЇ: тут живуть забуті Богом і Бацькою люди.