1 вересня в Україні фактично не відзначали ювілейну дату від дня народження фронтовика та академіка Ігоря Юхновського. Але згадати цю непересічну людину, вшанувати пам’ять, подивуватися тому, як багато можна зробити корисного за відведений час життя, потрібно.
Ігор Юхновський відомий громадський та державний діяч України, фізик-теоретик, академік, народний депутат кількох скликань. Такий називають батьками-засновниками відродженої Української державності.
У 1990 році Ігор Юхновський, маючи вже добре за 60, будучи видатним фізиком, академіком НАНУ, директором академічного інституту, круто змінив траєкторію свого життя, пішов у велику політику, став депутатом Верховної Ради ще урср і очолив у ній опозиційну Народну раду, яка протистояла комуністичній більшості, ініціювала Декларацію про державний суверенітет України, через рік Акт про незалежність.
Ігор Юхновський, як нагадала «Історична правда», наполегливо переконував у необхідності проведення Всеукраїнського референдуму у підтримку Незалежності в грудні 1991 року. Саме тоді на початку 90-х його ім’я стало широко відомим. А в 1992-1993 рр. він навіть був Першим віце-прем’єр-міністром України.
Ще одна безцінна спадщина нашого земляка – УІНП.
На момент створення Український інститут національної пам’яті не мав ані фінансування, ані власного приміщення і будь-якої техніки. Фактично понад півроку Голова інституту Ігор Юхновський, його заступники і їхніх помічники (саме з цих людей складався штат працівників у 2006 році) працювали без заробітної плати.
Призначення Ігоря Юхновського – фізика за освітою і фахом – спочатку викликало здивування і несприйняття в середовищі гуманітарної української інтелігенції, яка бачила на посаді голови когось із свого кола. Але як показав час, саме завдяки Ігореві Рафаїловичу, його величезному політичному досвіду депутата Верховної Ради України, члена уряду, інститут відбувся.
Герой України, Почесний громадянин міста Львова народився 1 вересня 1925 року в с. Княгинине на той час Дубенського повіту Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Був мобілізований у 1944 р. в совєтську армію, бойові дії закінчив в Австрії.
Помер Ігор Рафаїлович, який неодноразово бував на Волині, 26 березня 2024 року у м. Львові, де й похований.
В нашій області його пам’ять у публічному просторі не вшанована.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото порталу «Локальна історія» та газети «Вечірній Київ»: Ігор Юхновський у зрілому віці; під час виступу в парламенті.