У понеділок, 14 жовтня, Україна відзначає День створення Української повстанської армії (УПА). На відміну від Дня захисників і захисниць, який було перенесено на 1 жовтня, дата чергової річниці заснування УПА залишається незмінною, її вшановують саме сьогодні.
Оскільки після проголошення відновлення Незалежної України у м. Львові 30 червня 1941 р. лідери Організації Українських Націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою були інтерновані в гітлерівські концтабори, справою створення Української Повстанської Армії опікувалися ті провідники, які залишилися на волі. Зокрема. Роман Шухевич. Саме він розгорнув на Великій Волині потужну армію, яка наганяла жах на гітлерівських окупантів, червоних терористів-партизанів і тих польських націоналістів, які прагнули продовжити поневолення нашої держави.
14 жовтня 1942 р. вважається офіційною датою створення УПА бандерівського спрямування. Тоді це співпадало з релігійним святом Покрови Пресвятої Богородиці.
Утім, слід розуміти, що різні течії українських націоналістів, які виникли до початку Другої світової війни та боролися за Українську Самостійну Соборну Державу ще багато років після її офіційного завершення 2 вересня 1945 року, створювали свої збройні сили, які мали однакову назву УПА. Зокрема, лідер «Поліської Січі» Тарас Бульба-Боровець, а також ОУН під проводом Андрія Мельника і, звісно, ОУН Степана Бандери, чи повстанські відділи й були найбільш поширеними в центрі, на заході, півночі і сході Волинської області та в північних територіях сусідньої Рівненщини.
Символи УПА, особливо червоно-чорний прапор, у час російсько-української війни стали рідними та близькими для українських патріотів зі складу Сил оборони України.
Остап КАЛИНА.
На фото автора: пам’ятник на честь вояків УПА в с. Деражне Рівненської області, на межі з Цуманськими лісами Волині.
