Віктор Козак ризикнув випробувати довіру земляків під час довиборів у обласну раду 25 травня. Результати виборів на Ковельському окрузі №11 продемонстрували: тамтешній люд навіть після «щеплення» Революції гідності – прагматичний.
Скільки житиме людство, стільки й розмірковуватиме над одвічними дилемами. Наприклад, вийти заміж за бідного та коханого чи багатого та нелюбого? Жити скромно та вільно чи бути пихатим і залежним? Забезпечувати власну армію та плакати через загибель її солдатів чи утримувати загарбників та називати іменами їхніх кумирів вулиці й міста?
У столичному будинку, який за часів президентства Віктора Януковича став символом антинародного режиму, зараз працюють зовсім інші люди. Саме тому і саме сюди прибули волиняни, щоб донести до свідомості центральної виконавчої влади позицію багатьох мешканців нашого краю та більшості депутатів облради.
Черстві чиновники в Ковелі вирішили: вдова солдата з трьома сиротами квартири не потребує!
Про бізнесмена Юрія Цейка дізнатися випало ще взимку. Тоді, коли його земляка із с. Голишів Луцького р-ну знайшли повішеним на Майдані в Києві (див. «Волинська газета»: від 6 лютого ц. р. – ст. «Загадкова смерть»; від 27 лютого – «Оптичний обман совісті»). І коли в січні розмовляла з родичами загиблого активіста, то чимало хороших слів чула якраз про Юрія Феодосійовича: мовляв, і сам постійно в Києві, і грішми підтримує майданівців, і з похороном допоміг. Тож під час зміни влади ні для кого не с
«Зупиніться! Благаю, зупиніться! Я вас прошу від усього серця. Потрібно пам’ятати, що можна все втратити під час війни, але нічого не можна втратити під час миру. Найбільше я думаю про дітей, яких позбавляють надії на гідне життя, на майбутнє. Я думаю про дітей, яких убивають, які отримують поранення, залишаються без батьків. Діти втрачають здатність посміхатися… Тому і влада, і пересічні мешканці повинні проявити мудрість та рішуче зробити вибір на користь миру».
Третю чергу часткової мобілізації провести не так просто. Навіть добровольців у лави Збройних сил відчутно поменшало. А причина тому – у «вантажах 200», які йдуть зі Сходу України.
80 років тому
З’їзд учительства Волині
В Рівному відбувся ХІ Округовий З’їзд Союзу Польського Вчительства, на який, опріч 80 делегатів зі всіх місцевостей Волині, прибуло кількасот осіб з учительства. На з’їзді був присутній Воєвода Волині Г. Юзевський, який виголосив довгу промову, підкреслюючи в ній видатну працю вчительства у творенні державного життя серед найширших верств громадянства, особливо сельського, а також важну ролю, що її має виконати вчительство в культурній галузі.
Наприкінці минулого тижня у двох населених пунктах області відбувалися похорони бійців, які загинули на Сході. Село Тоболи Камінь-Каширського р-ну (а з ним – уся Волинь) прощалося із 26-річним Миколою Корольком. Тужливе фото із жінками у чорному горі, які припадають до труни, облетіло чи не всі мас-медіа держави. У Миколи, який воював добровольцем у складі батальйону «Айдар» і загинув 21 липня, залишилася дружина, донечки Соломія, якій 2,5 роки, та Настя, якій лише 7 місяців…
