То коли ж герої не помирають?!
Якщо людина жертвує власним життям для порятунку дітей, але навіть через 16 літ заповітна мрія про нову та світлу сільську школу не просувається навіть на міліметр, то питання, винесене в заголовок, звучить уже не риторично, а тривожно!
