«За вашу і нашу свободу!»
Лозунг, під яким українські та польські військовослужбовці в 1920 р. воювали проти більшовицького Кремля, не лише знову стає актуальним, але й набирає нового звучання.
Січень 2016
Читати більше
Коли завалиться «Білий дім»?
Будинок, де розташована волинська влада, – у плачевному стані.
Правда одним реченням
…Щодо можливої відставки Володимира Гунчика з посади голови облдержадміністрації 26 січня повідомила агенція «РБК-Україна», хоча дві попередніх хвилі розмов на цю тему та публічний виступ у Верховній Раді України народного депутата Ігоря Гузя завершилися безрезультатно: Президент Порошенко відповідного указу не підписав, а від імені виконавчої влади області сповіщено, що робота Володимира Петровича – бездоганна та характеризується покращенням показників по всіх напрямках.
ПТУ – ту-ту?!
«На тобі, небоже, що мені негоже» – за таким принципом державні чиновники з Києва скинули заклади профтехосвіти на місцеві бюджети. А що далі?
Волинська майстриня освоїла мистецтво гейші!
Квіти, виготовлені в японській техніці канзаші, для Тетяни Кисіль стали хорошим бізнесом.
Загадка «тюрми №84»
За всі історію Цуманської колонії суворого режиму було лише дві спроби втечі. Обидві закінчилися фатально для охочих вирватися на волю. Але цього разу майже 200 засуджених залишать задротовану територію з допомогою… тюремного начальства!
Як Тетянку всім селом рятували
Живе в с. Угринів Горохівського р-ну дівчинка-дзвіночок, яка своїм щебетом звеселяє всю родину. Тетянка Крисюк бігає до школи – вона вже четвертокласниця. Старанно виводить літери в зошитах, гарно малює, плете бісером, разом із подружками люблять трохи попустувати. Але й додому поспішає, бо вона найстаршенька і має допомагати мамі Олені та бабусі Валі: окрім неї, в сім’ї – ще 4 дівчаток і найменшенький – Назар Назарович, татів улюбленець, якому ще навіть року нема. Проте Танюша (так її кличуть у
Карма луківського КГБ
Привиди минулого досі нишпорять підвалами двоповерхової споруди луківського відділу КГБ. Місцеві жителі кажуть, що приміщення катівні «спокутує» гріхи, які чинилися у цих стінах. Не парадокс, а закономірність історії: у цьому приміщенні десятками років не може «прижитися» ні бар, ні магазин, ні будь-що інше…
… А вдома чекає синок-інвалід
Із майже сотні односельців, яким прийшла повістка, до війська забрали одного – який разом із дружиною доглядає неповносправну дитину.