Органічний нестандарт
У Луцьку – виставка відомого художника-монументаліста Володимира Чорнобая. «Органічні структури початок» – така її назва. І тут – жодної граматичної чи орфографічної помилки. Просто – нестандарт, як і в усьому у цього автора.
Березень 2016
Читати більше
Лісова правда
Чергова річниця трагічного протистояння між поляками та українцями періоду Другої світової війни насувається з невпинністю історичного бумерангу. Як свідчать аналітики, в сусідній державі все вище піднімають голову не лише прихильники порозуміння та примирення між обома народами нині суверенних держав, але й ті, хто в пекельному полум’ї розпалювання давньої ворожнечі хочуть погріти руки на чужій біді та отримати сумнівні політичні дивіденди.
Де комбриг-51?
Під час виходу українського війська з Іловайського котла безслідно зник командир 51-ї ОМБР полковник Павло Пивоваренко. Подальша доля – досі невідома.
Як зупинити автовбивць?
«BMW» протаранив автобус «Радом-Луцьк»: 4 трупи біля Княжого міста і Смерть із косою неподалік Холма…
Почути Маренича…
1 січня 2016-го Валерієві Мареничу виповнилося 70. Не помітили? В сучасному цинічному світі часто не бачать живих. Не чують. Народного артиста України найчастіше нині можна зустріти десь на центральних вулицях обласного центру з велосипедом у руках та рюкзаком за плечима. З ним важко говорити. Артист. Ні більше, ні менше. Співає Маренич – як Світязь водою пісок миє. Ніжно. Тихо. Говорить – мов цвяхом по старій блясі… Якось так. Тому слово – Валерієві Мареничу.
Ластівку відправили у вирій?
«Син комісара Руднєва», 59-річний головний режисер облмуздрамтеатру Петро Ластівка нарешті написав заяву на звільнення.
Чудодійний костоправ
Розвинути унікальні здібності чоловіка змусила біда, а допомогла – молитва.
Без лікаря в селі – хоч плач
Села Холоневичі і Липне Ківерцівського р-ну – найближчі сусіди, хоч і найбільше віддалені від райцентру. Ходять-їздять люди туди-сюди і живуть собі дружно. А тепер у них ще й спільна «болячка» взялася: у Холоневичах, бідкаються місцеві, збираються закрити амбулаторію, а в Липному ще гірше – був колись стоматолог, а тепер від нього лишалися хіба добра згадка, порожній кабінет та… зубний біль, позбутися якого можна хіба у Цумані, Ківерцях, Луцьку чи й сусідній Рівненщині. А то – неблизько.
