2023 року у вітчизняному експорті зернових тривало посилення європейського вектора

2023 року у вітчизняному експорті зернових тривало посилення європейського вектора 

 Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 44,8 млн т українського збіжжя, що на 16 % перевищило показник 2022 року. Протилежна тенденція спостерігалась торік стосовно виручки від експорту зерна. 2023 року вона склала 8,3 млрд дол. США, зменшившись на 9 %. Тобто, експортні ціни для України відобразили ситуацію на глобальному ринку, адже Індекс цін ФАО на зернові культури в 2023 році знизився більш ніж на 15 %, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, незважаючи на триваючу війну, активні бойові дії та цілеспрямовані обстріли нашої портової інфраструктури, у порівнянні з 2022 роком фіксувалось збільшення кількісних обсягів поставок основних товарних позицій продукції цієї групи.

Кукурудзи експортовано 26,4 млн т – майже на 6 % більше показника 2022 року.

Обсяги експорту пшениці становили 16,2 млн т. Це на 44 % більше, ніж за рік до цього.

Продажі ячменю на зовнішні ринки у 2023 році зросли на 1 % і становили 2,2 млн т.

Найбільшими покупцями українського зерна у минулому році традиційно стали представники Європейського Союзу, Азії та Африки. При цьому торік експорт знову здійснювався переважно до країн ЄС.

2023 року рейтинг найбільших імпортерів українського збіжжя із часткою у 17,1 % вартості експорту цієї товарної групи очолила Іспанія.

Китай минулого року знову став другим у рейтингу з часткою у 13,9 %.

Румунія, яка 2022 року була першою в рейтингу найбільших імпортерів українського збіжжя, 2023 року забезпечила собі третє місце  із часткою у 12,5 %.

Сукупно ці 3 держави – лідери рейтингу основних імпортерів сформували близько 44 % вартісного обсягу усіх закупівель зернопродукції в Україні.

У минулому році на тлі припинення влітку роботи «зернового коридору» під егідою ООН та обмеження імпорту пшениці й кукурудзи з України до окремих країн ЄС, починаючи з квітня, хорошою альтернативою став створений завдяки успішним діям Збройних Сил України тимчасовий морський коридор. Почавши свою роботу в серпні 2023 року з доволі незначних обсягів експорту, він поступово розширював свої потужності. Це дало змогу, зокрема, забезпечити загальний експорт продукції сільського господарства в кількості 7,7 млн т як в грудні 2023 року, так і в січні 2024 року. Найголовніше, що Україна досягає таких результатів власними силами, підсумував Микола Пугачов.

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: