Без категорії

26 млн боргу мають депутат і член виконкому

Про це стало відомо за ініціативи ще одного депутата Луцької міської ради.

Інформація, що серед луцької влади, і представницької, і виконавчої, є «солідні» боржники ПАТ «Західінкомбанку» не була секретом для громади. Одначе той факт, що депутат Луцької міської ради Роман Бондарук та його брат член виконкому Юрій позичили й не повернули фінустанові 26 млн 49 тис. грн, не міг не здивувати. Але, за версією юристів ПАТ «Західінкомбанк», до цієї грошовитої справи, причетний іще один депутат – Андрій Осіпов. Найцікавіше, що саме останній і підняв тему кредитних грошей.
Отож учора, 10 жовтня 2013 року, стало відомо, що скликається засідання постійної депутатської комісії з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, депутатської діяльності, етики те регламенту, хоча до 46-ї сесії Луцької міської ради є ще час. Одначе проведення відповідного заходу чомусь ніде не анонсували. Із джерел, що заслуговують на довіру, «Волинські газеті» стало відомо: депутати непублічно, себто без преси,  розглядатимуть кілька питань, одне з яких стосується саме згаданої фінансової установи та невиконаних кредитних зобов’язань депутата й члена виконкому. Ініціатор – Андрій Осіпов, заступник голови комісії та… товариш братів Бондаруків. 
Але сьогодні вранці Андрій Олексійович розповсюдив інформацію про намір провести засідання комісії й навіть розіслав запрошення окремим ЗМІ, наголосивши в повідомленні, що буде… цікаво.
Депутат не надурив: було цікаво. Особливо під час розгляду питання щодо стосунків банку та представників влади. Виявляється до Луцького міського голови Миколи Романюка надійшло звернення від громадянки Матвійчук, котра входить до комітету ошуканих вкладників ПАТ «Західінкомбанку». Жінка від імені решти тих, хто свого часу заніс до банку гроші й поклав на депозит, а нині ніяк не може його забрати, повідомила: брати Бондаруки отримали в тому ж банку немалий кредит, за який будують маєток на вул. Тарасова. А позаяк повертати позичене Роман та Юрій не збираються, то в банку нічим розрахуватися з людьми (пенсіонерами та інвалідами). Тому й просить пані Матвійчук… «провести з ними розмову», інакше вона та решта членів комітету стануть до самосуду: пікетуватимуть міську раду, дійдуть і до Тарасова. Звідкіля у пана Осіпова ця заява, він не став повідомляти. Звісно, можна би було поцікавитися й у самої заявниці, одначе вона чомусь не прибула на засідання. Як і представники Національного банку України та виконавчої служби. Лише – юристи ПАТ «Західінкомбанк». Одначе спершу – слово депутатам.
– Якщо банку не повертають мільйони кредитів, то, зрозуміло, фінансова установа не може виплатити ні відсотків, ні самих депозитів людям, – поділився міркуваннями обранець луцької громади Анатолій Бірюков. – Але з іншого боку, ми – не відділ внутрішніх справ, не прокуратура. Що може комісія і депутати? Написали, що пікетуватимуть… А до чого тут міська рада? Вважаю, що ми можемо лише попросити колег, аби вони повернули гроші.
Одначе в Андрія Осіпова, котрий за відсутності голови комісії Андрія Калахана, узяв «віжки керівництва» у свої руки, була інша точка зору:
– Якби банк не створював перепон, то люди могли би отримати гроші з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А банк штучно не визнає проблеми.
Передбачено наступний механізм: фінустанова визнає себе банкрутом, а тоді вкладники (суми вкладів яких не перевищують 200 тис. грн) отримують свої кревні через ФГВФО, себто від держави. Але чи в такому разі й боржникам не доведеться повертати позичене?.. На цьому пан Осіпов не акцентував. Натомість нарікав на бездіяльності Нацбанку, котрий просто не може не бачити руху коштів у «Західінкомбанку», й на в’ялості дій виконавчої служби. 
– Мені здається, що вся ця ситуація розгортається не без участі банку, бо дуже зручно перевести розмову під стіни міської ради…
– Ви, Андрію Олексійовичу, все правильно розказуєте, але – для суду, а не для комісії, – підкреслив Анатолій Бірюков. – Хоча я розумію, що можна поговорити, коли є телебачення і ЗМІ. Мабуть, банк змушений і далі видавати кредити, аби продовжувати функціонувати, аби з відсотків повертати людям депозити. Не можна казати, що держава повинна віддавати, коли є позичальники на мільйони. Яке рішення може прийняти комісія? Ну, озвучимо, що питання нас турбує і звернемося до депутатів, аби повернули борги, і що?..
Ще один член комісії Богдан Шиба поцікавився, чи банк повернув депозит Луцькій міській раді. Юрист «Західінкомбанку», надавши ствердну відповідь, видав доволі цікаву інформацію: зокрема, що депутат Роман Бондарук лише як фізична особа узяв у кредит 2 млн 500 тис. грн, 53 тис. євро та 433 тис. дол. США. Не повернув жодної копійки і підтвердженням тому є рішення судів усіх інстанцій. 
– Дуже некоректно перекладати борги таких позичальників, як брати Бондаруки, на державу, – підкреслив Дмитро Шерстюк, радник голови правління ПАТ «Західінкомбанку» з правових питань. – Тому говорити про застосування механізму з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб теж некоректно. Тим більше, що виконавча служба з’ясувала, що ніякого майна у пана Бондарука немає. Тому через суд із нього нічого не можна стягнути. Та й ви, шановний пане Осіпов, теж причетні до справи, бо є співзасновником «Волинської інвестиційної групи», яка має 1 мільйон 200 тисяч та 6 мільйонів 3999 тисяч гривень заборгованості перед банком. 
Назвав Дмитро Шерстюк і «ціну питання». Виявляється, на всі структури, котрі пов’язують із братами Бондаруками, взято… 26 млн 49 тис. грн! 
Далі Андрій Осіпов закидав, що банк свідомо блокує роботу виконавчої служби, а банкіри зауважували: кому, як не йому відомо, що майна вже немає.
– Ви водите за ніс пенсіонерів, – не вгавав Андрій Олексійович. – Чи є прямі угоди між громадянами, які клали гроші на депозити, та позичальниками? Нема. Тому не треба розповідати людям, що не віддаєте гроші, бо вам не повертають! Ви спекулюєте на громадській думці!
Одначе решта присутніх депутатів воліти утриматися від дискусій, тому взагалі перестали коментувати ситуацію й просто спостерігали. Банкіри ж доводили: гроші виплачують, але поступово. Мовляв, уже розрахувалися із Нацбанком, з ФГВФО, віддали «комунальні» гроші, але, якщо не стягнуть боргів, то коштів акціонерів на все не вистачить.
– Ми не дозволимо довести банк до банкрутства, бо тоді гроші Бондаруків буде легалізовано, – підсумував пан Шерстюк.
Тут депутати нагадали, що в переліку боржників є ще й інші публічні персони. Чому ж про них мовчать? Одначе банкіри доводили: нічого не приховують, але їх не інформували чітко про тему розмови на комісії, тому й папери з конкретними цифрами не взяли. Якщо ж потрібно – готові надати.
– Вам потрібен скандал! – підсумував суперечку з банківським юристом пан Осіпов. А по тому запропонував… припинити обговорення й зачепити тему наступного разу, коли банк надасть пакет документів щодо інших боржників, а також прийдуть представники Національного банку України, виконавчої служби і заявниця.
Банкіри вийшли, а комісія… продовжила розгляд решти питань із порядку денного.
Що дійсно цікаво, так це, навіщо пан Осіпов зачепив тему депозитів і кредитів, раз до того причетні його колеги й друзі та й він сам? Це запитання зосталося без відповіді. Чи, можливо, довелося грати не за тим сценарієм?..
Світлана ГОЛОВАЧУК.
На фото: Андрій Осіпов та Роман Бондарук у сесійній залі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *