30 червня 1941 року українські націоналісти бандерівського крила проголосила у місті Львові Акт про відновлення Української Держави. Але в підсумку гітлерівські окупанти відправили ініціаторів акції в концтабір, а навіть Західну України розчленували між так званими «Польським генерал-губернаторством» і «Райхскомісаріатом «Україна». Тож за відновлення суверенітету довелося чекати 50 років, до 24 серпня 1991 р. А відстоювати у війні з рашистами навіть зараз!
29 червня 1941 р. головорізи з числа «перших совєтів» залишили місто Львів із тисячами замордованих людей по тюрмах, пограбованими помешканнями і установами. Буквально на їхніх плечах сюди увірвалися передові загони українських націоналістів, зокрема, зі спецпідрозділу німецької армії «Нахтігаль», у складі якого був і подальший Головнокомандувач УПА Роман Шухевич…
А 30 червня у звільненому від большевицьких окупантів місті Львові Організація українських націоналістів бандерівського крила проголосила Акт відновлення Української Держави. У цей день у місто увійшли німецькі війська. Керівником українського уряду став один із керівників ОУН Ярослав Стецько.
Про історичну подію оголосила в центрі міста, інформацію передали по радіо, текст надрукували в пресі… Але проголошена відновлена Українська Держава проіснувала лише 10 днів. Фюрер третього рейху адольф гітлер рішуче виступив проти проголошення Незалежності України, і німецька влада арештувала керівників українських націоналістів, відправивши їх концтабір Заксенгаузен, де вони мордувалися аж до весни 1945 р.
Чому фюрер обдурив українців?
Насамперед, він був зацікавлений не в самостійній Україні, а лише в «життєвому просторі» для арійців.
По-друге, як у кожного вождя, в середовищі було два табори. Міністр з окупованих східних територій альфред розенберг виступав хоча б за декораційну самостійність, тоді як гауляйтер еріх кох вважав, що нашому народові треба вік бути рабами.
І адольф гітлер сказав: «Раз ця нація впродовж 300 років російської окупації не здобула незалежності, то на крові німецьких солдатів вона її не отримає…».
Так трагічно завершилася ще одна спроба наших предків отримати волю і державність із рук якогось окупанта…
Мусимо її, здобуту 24 серпня 1991 р., відстоювати в священній боротьбі на фронтах російсько-української війни проти правонаступника людиноненависницьких теорій, «бункерного діда» владіміра путіна.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з архіву та «Радіо Свобода»: 30 червня 1941 р.; газета «Самостійна Україна» з текстом Акту; в цій будівлі відбулася історична подія; розстріляні енкаведистами перед втечею українські патріоти у тюрмі м. Львова.