Зовсім
свіжий трактування епізоду розмови Президента США Джо Байдена та глави РФ
Владіміра Путіна щодо України, що дуже важливе значення мають не слова, а
терміни.
«Бойовик» чи «ополченець»? Навіть про цих
елементарних визначеннях можна зробити висновок, проукраїнську чи антидержавну
позицію займає людина, яка вживає одне або друге слово щодо учасників російсько-української
війни на Донбасі з ворожого боку. Саме в цьому контексті і слід оцінювати критичні
розбіжності, котрі вилізли на поверхню внаслідок трактування особливості
розмови глав Білого дому і Кремля щодо України та війни в зоні АТО/ООС.
В одіозного прессекретаря правителя Росії Дмітрія Пєскова
журналісти запитали, чому повідомлення офісу Джо Байдена суттєво відрізняється
від Кремлівського? Зокрема, у США повідомили, що Владімір Путін із Джо Байденом
розмовляли про «російську агресію» щодо України, а сайт Кремля написав про
«внутрішньоукраїнський конфлікт».
І ось що відповів штатний глашатай Дмітрій Пєсков:
«Використані фрази якраз і відображають позицію
сторін, і, звичайно, різниця у викладі говорить про серйозні розбіжності з
цього приводу».
Це – класичний приклад, як одні і ті ж явища називаються
по-різному. Це як один говорить «чорне», а другий – «біле з певним відтінком
чорного».
Чому це важливо для всіх нас, причому, має
стосуватися не лише тематики війни, але й усіх інших сфер? Бо маніпулюючи
поняттями, люди намагаються відійти від реальності, а бажане видавати за
дійсне.
Справді: багато наших проблем виникає тому, що
основоположні принципи та поняття закладені в свідомості неправильно. Це як
будинок з халтурник фундаментом: скільки потім не підмуровуй стіни, рано чи
пізно конструкція рухне.
Тому для кожного громадянина України мають бути
очевидними фундаментальні поняття. У випадку російсько-української війни – на
ашу державу здійснила збройну агресію Російська Федерація спочатку в Криму, а
потім на Донбасі. Її збройні підрозділи – окупанти та військові злочинці, місцеві прихильники –
бойовики та колабораціоністи.
Проте не тільки пора навчитися давати правильні
характеристики іншим, а й самим слід навчитися належним чином оцінювати те, що
відбувається в нашому спільному домі.
Класичний приклад – пояснення носіїв державної
влади, коли ж в Україні почнеться вакцинація населення від SARS-Cov-2.
Яких тільки дат не називали високопосадовці, а віз і нині там, де й був рік
тому – у болоті невідомості. І якщо, приміром, міністр кілька разів озвучує
різні версії розвитку подій та називає інші дати, заперечує сам собі, то чи не
час його прямо назвати брехуном із усіма наслідками, які повинні випливати з
цієї справедливої оцінки?
Бо тільки в
тоталітарних режимах звичною є практика маніпуляції поняттями, термінами та фактами.
В демократичних державах політики, які не виконують власних обіцянок, повинні піти туди,
звідки прийшли…
Володимир ДАНИЛЮК.
Карикатура з газети «Високий замок».