6 квітня 2021 р. відбулося судове засідання Великої палати Верховного Суду України, котре розблокувало процес безперешкодної перереєстрації громад із РПЦ в Україні (УПЦ МП) на парафії Православної Церкви України. А Президент України Володимир Зеленський звернувся до парламенту з ініціативою ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва, який заблокував процедуру перейменування митрополії, котру очолює Митрополит Київський Онуфрій (Березовський).
Отже, Верховний Суд України вперше ухвалив рішення з розгляду справи №910/10011/19 щодо законності зміни релігійною громадою с. Сутківці Хмельницької обл. свого підпорядкування – виходу з юрисдикції Російської православної церкви в Україні (УПЦ МП) та входження до Православної Церкви України.
Ще 23 лютого 2019 р. парафія цього села на Поділлі, у зв’язку з утворенням автокефальної Православної Церкви України, провела загальні збори, на яких ухвалила рішення перейти з РПЦ в Україні до ПЦУ. Натомість настоятель цієї громади не погодився з таким рішенням і звернувся до суду з позовом, в якому вимагав визнати цей перехід незаконним.
Господарський суд міста Києва в лютому 2020 р. ухвалив рішення на користь настоятеля релігійної громади РПЦ в Україні. Згодом це рішення було залишене без змін і судом апеляційної інстанції.
Проте 6 квітня 2021 р. відбулося судове засідання вже Великої палати Верховного Суду України, яка переглядала ці судові рішення у касаційному порядку. За результатом цього перегляду, як зазначили колеги з порталу «Лівий берег», вказані судові рішення були скасовані і в задоволенні позову було відмовлено повністю.
Ухвалене остаточне рішення про законність такої зміни підпорядкування.
«Таким чином, найвищою судовою інстанцією України вперше з початку активного процесу переходів релігійних громад України з Російської православної церкви в Україні до Православної церкви України, прийнято рішення, яким підтверджено можливість та законність таких переходів і відхилено заперечення Російської православної церкви в Україні проти цього», – зазначається в повідомленні пресслужби ПЦУ. – Це рішення має ключове значення, бо є першим серед низки судових спорів, ініційованих РПЦ в Україні з початку активного процесу переходів релігійних громад України до Православної Церкви України, ухваленим найвищою судовою інстанцією України… Рішення Великої палати Верховного Суду в обов’язковому порядку має враховуватися у спорах, які стосуються переходів православних релігійних громад України з РПЦвУ до Православної церкви України, та, тим самим, уніфікувати підхід судів України у їх вирішенні, захищаючи законне право релігійних громад на зміну юрисдикції».
З початку 2019 р. РПЦвУ (УПЦ МП) було ініційовано більш, ніж 100 судових процесів щодо законності зміни православними релігійними громадами України свого підпорядкування. Відтепер служителі Феміди в своїй практиці будуть користуватися саме цим рішенням Верховного Суду України.
А тим часом Президент України Володимир Зеленський звернувся до парламенту з законодавчою ініціативою щодо ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва на чолі з одіозним Павлом Вовком. Глава держави має на це право, бо, відповідно до частини другої статті 125 Конституції України, кожен суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради Президент України (після консультацій з Вищою радою правосуддя).
У демократичному суспільстві повага й довіра до суду мають бути безумовними, – зазначає пресслужба Президента України. Але там, де вмирає довіра, закінчується й демократія. ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з «плівками», корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду м. Києва втрачена.
«Вношу до парламенту законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Суду, який так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості. Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов’язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал до будь-якого суду, який зрадив повазі до закону», – прокоментував свою позицію Володимир Зеленський.
Чому це важливо для українського православ’я?
Буквально через декілька днів після історичного Об’єднавчого собору, внаслідок якого постала автокефальна Православна церква України (ПЦУ), Верховна Рада VIII скликання 20 грудня 2018 р. ухвалила Закон України №2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких розташований в країні-агресорі».
26 лютого того ж року закон повинен був запрацювати. Релігійним центрам, тобто – єпархіям, монастирям та синодальним управлінням – дали 4 місяці на перейменування, а звичайним громадам – 9 місяців. Дедлайн для центрів був 26 травня, а для парафій – 26 жовтня 2019 р. У разі відмови виконати закон, статути цих організацій втрачають чинність. І хоча в ньому прямо не названо митрополію РПЦ під назвою УПЦ Московського патріархату, котра напряму підпорядкована російському Патріархові Кіріллу (Гундяєву), там одразу сприйняли це на свою адресу: замість назви «Українська Православна Церква» (Московського патріархату) церковники на чолі з митрополитом Онуфрієм повинні були б називатися «Київська митрополія Російської Православної Церкви в Україні».
Включилися в процес протидії не тільки клерикали… Бо 29 січня 2019 р. група проросійських депутатів із фракції «Опозиційного блоку» звернулася в Конституційний Суд України з вимогою визнати закон неконституційним. Справа, правда, досі в суді, а рішення за зверненням не винесено ніякого. Тобто, Закон №2662-VIII продовжує діяти. Але – не виконується. Чому?
«Представники цієї Церкви пішли до сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК). Суть позову – визнати наказ Мінкульту про проведення релігієзнавчої експертизи незаконним. І це при тому, що Верховна Рада саме законом зобов’язала Мінкульт це зробити. Але в ОАСК у цьому не помітили ніякої логічної суперечності і відкрили провадження і провернули наступну схему. Для того, аби у процесі розгляду релігійні організації УПЦ (МП) не втратили правомочність (скажімо, якщо б розгляд справи затягнувся і вийшов за дедлайн перереєстрації), то для них 22 квітня того ж року ухвалили рішення про забезпечення позову, яким ОАСК заборонив вчиняти будь-які дії щодо реєстрації релігійних центрів УПЦ (МП) (загалом 266 юридичних осіб – єпархії та монастирі). На практиці це означає повну заборону вносити до Єдиного державного реєстру будь-які зміни стосовно цих релігійних центрів. Фактично, це повне заморожування та блокування процесу перейменування. Зроблено це на час розгляду справи, яка вочевидь теж гальмується. Останній раз «суд Вовка» збирався по цій справі ще в травні позаминулого року…
Відтак, схоже, що в процесі переходу православних парафій із однієї юрисдикції до іншої та перейменування УПЦ на РПЦ в Україні крига скресла. Головне в цьому процесі – беззастережно дотримуватися чинного законодавства щодо гарантування громадянам права на свободу совісті та віросповідання. І не забувати, що нинішня РФ – агресор та окупант.
Роман УСТИМЧУК.
На фото «Радіо Свобода»: будівництво у м. Луцьку собору Всіх святих землі Волинської, де свого часу побували і Патріарх Кірілл, і Митрополит Онуфрій (1 стор.); Києво-Печерська лавра, 27 липня 2013 р. – московський Патріарх Кірілл (ліворуч), Президент Росії Владімір Путін (другий зліва), а напроти учасники синоду РПЦвУ (УПЦ МП), серед яких митрополит Онуфрій (другий справа).