Сьогодні,
12 травня, у приміщення Головного управління Національної поліції у Волинській
області відбувся круглий стіл на тему: «Міжсекторальна взаємодія у сфері протидії
та запобігання домашньому насильству».
Ініціаторами заходу
виступили Жіночий рух «За майбутнє» спільно з Головним управлінням національної
поліції у Волинській області.
«Наш жіночий рух
створив соціальний проєкт, який називається «Вирішуєш ти». Цей проєкт
передбачає надання безкоштовної юридичної та психологічної допомоги для жінок.
Ідеться не лише про права, які порушуються під час скоєння домашнього
насильства, йдеться загалом про всі права жінок. Наш проєкт діє трішки більше
двох місяців із за цей час ми побачили, що 50% звернень, які потрапляють до нас,
стосуються саме домашнього насильства. Перш за все, ми говоримо про безпеку
життя. А чому саме жінок, тому що саме вони становлять 90% потерпілих», –
зазначила на початку зустрічі депутатка Луцької районної ради та координаторка Жіночого
руху «За майбутнє» у Волинській області Ольга Максим’як.
Заступник начальника ГУНП
у Волинській області Сергій Козак підтвердив, що проблема домашнього насильства
не втрачає своєї актуальності. За його словами, з вересня минулого року у
Луцьку на постійній основі цілодобово працює група протидії домашньому
насильству, а з травня цього року введено в дію ще дві такі групи. Вони
базуються у містах Нововолинськ та Ковель, але їхня юрисдикція охоплює значно
більшу територію, включаючи найближчі ОТГ.
«Вже за цей рік до
поліції надійшло 842 заяви пов’язані з домашнім насильством. За результатами
розгляду цих заяв складено 1004 адміністративні протоколи. Крім того,
уповноваженими поліцейськими винесено 221 терміновий правоохоронний припис
стосовно кривдника з наступними обмеженнями, які передбачені законом України:
це зобов’язання залишити місце проживання постраждалої особи – 37 приписів, заборона
на вхід та перебування у місці проживання потерпілої особи – 189 приписів і
заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою – 213 приписів.
Приписом може бути визначено не тільки один заборонний захід, може бути й три,
що передбачено чинним законодавством. До єдиного реєстру досудових розслідувань
внесено відомості по 18 кримінальних провадженнях за домашнє насильство, тоді
як за аналогічний період минулого року таких проваджень було 10. Також внесено
відомості по 8 кримінальних провадженнях щодо невиконання обмежувальних
заходів, а саме обмежувальних приписів або не проходження програми для
кривдників, за минулий рік таких було 2» – озвучив основі статистичні дані
начальник УПД ГУНП у Волинський області Володимир Солоненко, відмітивши, що
останнім часом кривдників частіше притягують до відповідальності.
У свою чергу, начальник
управління патрульної поліції у Волинській області Андрій Крутень розповів про
алгоритм встановлення класифікації видів домашнього насильства. Для цього є
спеціально розроблена форма оцінки ризиків, щось на подобі анкети, відповідно
до якої визначається вид домашнього насильства притаманний тій чи іншій ситуації.
За даними Волинської
обласної прокуратури, за останні чотири місяці потерпілими від кримінальних
правопорушень пов’язаних з домашнім насильством стало 25 осіб жіночої статі, з
яких –7 неповнолітніх та 7 малолітніх. За 2020 рік постраждало 204 особи, з
яких: 164 жінки, 12 неповнолітніх та 13 малолітніх. Минулого року через домашнє
насильство загинуло 5 осіб.
«За вчинення домашнього
насильства передбачено відповідальність, у тому числі штраф. Однак штраф, як
покарання за домашнє насильство, дуже часто є недієвим. Тому що суми судового
збору насамперед відчутні для сімейного бюджету і буває так, що самі ж члени
сім’ї його й сплачують. Це саме стосується й громадських робіт, дуже часто вони
не виконуються і це є проблематично. Для мене особисто найефективніше покарання
– це адміністративний арешт. Він дає можливість
кривднику подумати про вчинене і зробити певні висновки. За перше правопорушення
– це арешт до 7 днів, за повторне правопорушення протягом року – до 15 діб. Тому,
я думаю варто орієнтувати суди саме на такі покарання», – зазначив заступник
керівника Волинської обласної прокуратури Олександр Бабенков.
До речі його пропозицію
активно підтримали представники поліції.
Своє бачення проблеми
озвучив і суддя-спікер Луцького міськрайонного суду Андрій Подзіров. Він
представників поліції належно готувати справи, збирати докази, допитувати
свідків. Також суддя зазначив, що на розгляд таких справ передбачений дуже
маленький строк і у разі неявки кривдника чи свідків, суд змушений закривати
справу.
Заступник голови
Волинської облради Григорій Пустовіт звернув увагу присутніх на те, що треба
більше працювати саме над запобіганням домашньому насильству:
«Про це треба говорити.
Аби кожна людина, яка допустила насильство, знала, що вона понесе за це
відповідальність. Якщо ми говоримо про запобігання насильству, то це один із
фактів виховання. Кожна людина веде себе відповідного до того, яка в неї
система цінностей і яка система цінностей у суспільстві, що її оточує. І якщо
він знатиме, що усі на роботі його засудять, що всі засудять його в оточенні, то
він ніколи руку не підніме».
Начальник управління
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліна Галан розповіла про найближчі плани:
Головний спеціаліст
відділу з питань сім’ї та протидії торгівлі людьми Департаменту соціального
захисту населення Волинської ОДА Яна Форманюк зазначила, що з 2020 року при
облдержадміністрації діє координаційна рада протидії домашньому насильству. За її
словами держава виділила субвенцію на створення притулків, денних центрів та
кризових кімнат. Щоправда на підготовку всіх необхідних документів передбачено
лише місяць часу. На сьогодні розглядається питання створення ще одного
притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства, трьох денних
центрів і створення при них 4-5 кризових кімнат.
«По методиці нинішнього
розрахунку в одній ОТГстворити притулок ми не можемо і одна ОТГ не зможе його
утримувати, оскільки субвенція дається на ремонтні роботи, на облаштування
меблями, а далі подальше утримання притулку, заробітна плата лягає на плечі
громади. І через це громади не дуже йдуть на такі кроки», – підсумувала
спеціаліст.
«Буквально цього року
ми підписали угоду з Фондом народонаселення ООН. В рамках цієї співпраці ми вже
почали соціальний проєкт, і нещодавно відбулося навчання спеціалістів, які
працюватимуть в кризовій кімнаті. На днях буде підписана додаткова угода з
фондом народонаселення ООН, де вони зобов’язуються до 1 серпня надати повністю
фінанси на створення кризової кімнати з центром денного перебування. Ми
плануємо там зробити 6 ліжкомісць, де ми зможемо розмістити людей, які негайно
потребують цієї допомоги.
Крім того, відповідно
до субвенцій які надає Міністерство соціальної політики, матимемо зустріч і
надіємося на придбання автомобіля для мобільної бригади.
Ми також хочемо
створити в місті Центр медіації та корекції сімейних взаємовідносин. Такі
центри діють лише у двох містах України: Києві та Вінниці. Ми вже підписали угоду
з Волинським національним університетом імені Лесі Українки та маємо спільний
проєкт з ГО «Волинський центр медіації».
У свою чергу, Наталія
Смолярчук – директор Регіонального центру з надання вторинної правової допомоги
у Волинській області, наголосила, що усі жертви домашнього насильства мають
право на безоплатну правову допомогу
незалежно від фінансового становища. Для цього необхідно лише
підтвердити статус потерпілої особи. Загалом до юристів центру звертаються з
проханнями допомогти написати заяву на кривдника, представити інтереси
потерпілого або ж правопорушника у судах, отримати обмежувальні приписи.
Директор Волинського
обласного центру соціально-психологічної допомоги Наталія Мишко розповіла, що
на сьогодні у притулку, який є структурним підрозділом центру, перебуває 3 жінок
та 4 дітей. У минулому році там були й потерпілі чоловіки. За її словами,
потрапити у притулок можливо лише за направленням, тому вона попросила
повзаємодіяти щодо повернення установі права на самозвернення.
У результаті
обговорення піднімалися реальні проблеми, з якими стикаються юристи, які
представляють інтереси потерпілих, обговорювалися різноманітні форми взаємодії
між різними структурами, звучали ідеї, які зможуть змінити ситуацію на краще. Усі учасники
круглого столу відмітили важливість та необхідність проведення таких заходів,
адже таким чинам можна побачити проблему з різних куточків, що у подальшому
дозволить виробити ефективний та дієвий план дій.
Ольга
КОНОНЧУК.
Фото
авторки.