За ініціативи Політичної
партії «Слуга Народу» у столиці відбувся форум для журналістів центральних та місцевих
ЗМІ.
За словами голови партії «Слуга Народу» Олександра
Корнієнка, це стане традицією: щорічний форум журналістів відбуватиметься до
Дня журналіста та підніматиме нагальні й актуальні питання взаємодії та
розвитку цієї галузі.
«Сьогодні говоритимемо про те, що відбувається в
країні, зміни в медіа, обговорюватимемо сучасні виклики, які стоять перед
країною та ЗМІ. Це вільний форум, можна запитувати, висловлювати свою думку. Ми
вітаємо всі ЗМІ, ми відкриті для ЗМІ», – зазначив лідер партії.
Цьогорічне спілкування з масмедіа 10 червня проходило
в трьох площинах: професійна дискусія представників ЗМІ з тими, хто формує
політику (представники профільних комітетів, міністерств), пресконференція
лідерів політичної сили та спілкування з журналістами, які представляють провідні
медіа країни.
Форум об’єднав журналістів різного професійного
спрямування з усіх куточків України. Цікавий факт – наймолодшому учаснику та
представнику ЗМІ-спільноти всього 13 років, він представляє «Юн-прес».
Майбутнє
місцевих медіа: законодавчі зміни, протидія дезінформації та захист прав
журналістів
Міністр культури та
інформаційної політики Олександр Ткаченко запевнив присутніх, що законопроєкт №2693-Д
про медіа створює зрозумілі для всієї індустрії межі та показує, яким чином
вони можуть розвиватися в подальшому.
«Законопроєкт «Про медіа» об’єднує шість існуючих
на сьогодні законів про інформаційні агентства, друковані засоби масової
інформації, телебачення, радіомовлення тощо. Цей документ починає частково
регулювати й інтернет, і споживання аудіовізуальної продукції. Він вперше дає
розуміння того, яким чином регулятор може діяти щодо російської інформаційної
агресії. Це новела, якої ніколи не було», – сказав Олександр Ткаченко.
Міністр зазначив, що на сьогодні не існує важелів
взаємодії, а питання прийняття цього закону вже перезріло. Він також зауважив,
що перед Україною у зв’язку з війною на Сході постала низка викликів. Для
протидії дезінформації та задля боротьби в інформаційній війні Міністерство
культури та інформаційної політики розгортає одразу кілька проєктів. Зокрема,
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП та платформу
медіаграмотності.
«Центр поводить аналіз, викриває фейки. Але є й
ширші програми взаємодії з різними громадськими організаціями, які міністерство
запускає саме зараз. Маю на увазі платформу з медіаграмотності, котра повинна
охопити не тільки співпрацю з неазлежними громадськими організаціями, а й
освітні програми в школах і вишах. Так само, як і постійну модерацію людей, які
займаються медіаграмотністю в областях», – підсумував Олександр Ткаченко.
У цьому його підтримала народна депутатка фракції
«Слуга Народу», голова підкомітету з питань права громадян на інформацію
Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Тетяна Циба. За її
словами, офіційні медіа мають усвідомлювати свій вплив на суспільство та
відповідально ставитися до можливостей, які забезпечує свобода слова
«Ми у комітеті часто стикаємося із тим, що деякі
представники медіа скаржаться на неможливість висловити свою думку та обмеження
у свободі слова. Але нерідко у свідомості цих людей поняття свободи слова
викривлене. Тому що свобода слова і свобода вираження поглядів повинна
передбачати певну відповідальність. Це не означає цензуру. Це означає, що
журналіст повинен усвідомлювати, що він впливає на побудову суспільства, у
якому ми житимемо. І він несе за це відповідальність. Більше того, навіть
Європейська конвенція з прав людини, яка гарантує свободу вираження поглядів, зазначає:
оскільки свобода вираження поглядів передбачає певні обов’язки, відповідно вона
може бути обмежена в період загрози та може регулюватися законодавством
держави. Це нормальне поняття», – розповіла Тетяна Циба.
За її словами, в українському законодавстві є
тільки одне обмеження, яке визначається як мова ворожнечі. Але воно занадто абстрактне:
«Поняття «мова ворожнечі» є, але конкретного
визначення, що це таке, немає. Тобто у суді досить складно довести, що якийсь
контент підпадає під це визначення».
Вона вважає, що цей та низку інших нюансів, які
стосуються свободи слова, має вирішити законопроєкт №2693-д «Про медіа».
Колег підтримав і очільник парламентського
комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він
зазначив, що законопроєкт «Про медіа» став об’єктом маніпуляцій, в першу чергу,
для проросійських сил, адже ініціатива передбачає обмеження контенту, який є
частиною просування російського порядку денного.
«Законопроєкт «Про медіа», на жаль, став жертвою
багатьох маніпуляцій. В першу чергу, вони походили з боку проросійських медіа.
Очевидно, чому вони так торпедують цей закон. Наявність 9 розділу, що дуже
чітко вказує на обмеження контенту, який є просуванням російського порядку
денного, – сказав він. – Законопроєкт «Про медіа» дуже жорстко ставить питання,
що такого Україна допускати не буде. Вона це заборонятиме. І всім зрозуміло,
чому».
За його словами, в законопроєкті виписані чіткі
критерії, що держава вважає неприйнятними:
«Ти дивишся – і можеш чітко побачити, що
українське суспільство та держава вважають неприйнятним. І цього небагато. Мова
ненависті, мова ворожнечі, мова дискримінації, мова приниження. Це все речі
неприйнятні для цивілізованого суспільства, до якого Україна належить та вважає
себе такою».
Звертаючись до медійників-учасників Форуму,
Микита Потураєв попросив кожного уважно прочитати текст законопроєкту, що є у
вільному доступі. Це потрібно для того, щоб кожен мав власну думку щодо цієї
ініціативи, яка б не опиралася на маніпулятивні публікації.
«Ми готові до продовження дискусії. Але я
наполягатиму на ухваленні цього документу. Не лише через те, що це наше
зобов’язання перед ЄС, що цей закон є важливим елементом у боротьбі за
незалежність, але й тому, що цей закон відкриває шлях у європейський медійний
простір», – розповів голова комітету.
Він також запевнив, що цей закон нікого не забороняє,
а всі рішення прийматимуться лише через суд і мають бути конкретно
обґрунтованимиСтворення Центру протидії дезінформації при РНБО дало
змогу протистояти ворогу та його інформаційним атакам на державному рівні.
Завдяки цьому захист державної безпеки буде посилюватись. Так вважає очільниця
центру
Створення Центру протидії дезінформації при РНБО дало
змогу протистояти ворогу та його інформаційним атакам на державному рівні.
Завдяки цьому захист державної безпеки буде посилюватись. Так вважає очільниця
центру Поліна Лисенко.
«Перед нами стоять виклики: дезінформація,
інформаційні впливи, маніпуляції, так звані «вкиди». Те, що шкодить
національній безпеці та кожному з нас. Створення Центру я вважаю можливістю України
на державному рівні протистояти супостату, протистояти ворогу», – зазначила доповідачка.
За її словами, Центр займається збором інформації
з усього інформаційного поля, аналізом, яка інформація є загрозливою,
напрацьовує можливі алгоритми відповіді на неї та рекомендує суб’єктам
реалізовувати цю відповідь.
Спеціальне програмне забезпечення дозволяє центру
в режимі 24/7 бачити всі інформаційні атаки: з якого боку вони спрямовані, хто
є можливим суб’єктом і об’єктом атаки, які загрози вона може в собі нести.
У рамках Форуму відбулася пресконференція лідерів
партії «Слуга Народу» Олександра Корнієнка, Давида Арахамії та Олександра
Звітневича.
За їхніми словами, немає реформ, які ідуть, «як по
маслу», навіть найкращі реформи викликають супротив. Особливо, ті, які
стосуються великого капіталу. І кожна реформа потребує постійного коригування.
Реформи судової системи, Служби безпеки України та
запровадження накопичувальної пенсійної системи будуть головними питаннями, які
партія «Слуга Народу» планує вирішити до кінця 2021 р. Про це заявив голова
Політради партії та очільник фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія.
«Перше питання – судова реформа. Друге – реформа СБУ
та створення Бюро економічної безпеки. Законодавчий механізм вже існує, але
треба завершити цей процес. Третє питання – система накопичувальної другої
пенсії», – сказав він.
За його словами, концепція накопичувальної пенсійної
системи вже створена. Але буде велике суспільне обговорення, бо це питання
стосується кожного громадянина України.
Судова
реформа є однією з найсистемніших, які варто проводити в
Україні, адже від неї залежать й інші новації, – вважає Давид Арахамія.
«Якщо реформувати правоохоронні органи, всі
конфлікти все одно вирішуються в судах. Це – найсистемніша реформа. Зараз буде
фокус на судовій реформі», – сказав він.
За його словами, у парламенті існує два великі
законопроєкти – про Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду правосуддя.
Обидва стосуються формування кадрової якості у судовій системі.
«Вони будуть винесені через один пленарний тиждень і
з великою вірогідністю проголосовані. Ці два закони пов’язані з макрофінансовою
допомогою від ЄС та МВФ», – зазначив Давид Арахамія.
Земельна
реформа спрямована на розвиток і підтримку, насамперед,
малих фермерських господарств, а не на великі агрохолдинги.
Про це сказав голова партії «Слуга Народу» Олександр
Корнієнко.
Тож невдовзі буде створено відповідний Фонд, який
наповнюватиме Світовий банк, а кошти з нього частково будуть відшкодовувати на
підтримку фермерам – на відсотки по кредитах, на програми розвитку малих
господарств тощо.
Як наголосив голова президентської партії, логіка
реформи полягає в тому, що вона спрямована не на великі агрохолдинги, а на
малих фермерів.
У межах підтримки та розвитку галузі, зазначає
Олександр Корнієнко, планують удосконалити механізм дотацій, які мають
спрямовувати на окремі галузі. Так, наприклад, Кабмін вніс законопроєкт про
відшкодування коштів за утримання та вирощування свійських тварин. Треба
займатись скасуванням ввізного мита на племенні тварини, а також переробкою –
це один зі стратегічних напрямків влади.
«Треба зав’язувати з сировинним експортом. Годуючи
пів світу пшеницею, але при цьому купувати свинину деінде – виглядає дивно», –
підсумував голова партії.
Закон
про олігархів та про руду, за думкою лідерів політичної сили,
викличуть найбільший супротив.
«Два важких закони: про олігархів та про руду, де
багато податків на ренту збільшуємо. А ренту зазвичай сплачують всі
фінансово-промислові групи. Звичайно, вони чинитимуть спротив. Готуємося до
цього», – заявив Давид Арахамія.
Також він зазначив, що всі фракції піддаються
олігархічним впливам, а ті, хто стверджують протилежне, просто обманюють. На
його думку, у будь-якому суспільстві, де є гроші і люди – буде корупція, але наше
завдання її мінімізувати.
«Слуга Народу» продовжує розбудовувати партійну структуру у регіонах. Про це
заявив голова Національної ради громад партії «Слуга Народу» Олександр
Завітневич.
«Враховуючи процес децентралізації, що вже
завершується, у кожному обласному центрі буде створена своя Рада громад «Слуги
Народу». Ми маємо понад 6 тис. депутатів місцевих рад та створюємо близько 100
офісів у районних центрах», – сказав Олександр Завітневич.
За його словами, Національна рада громад партії
«Слуга Народу» стане дієвим органом. Цей орган об’єднає голів обласних
осередків та працюватиме безпосередньо з громадами.
«Це буде пряма комунікація регіонів зі столицею,
адже ми хочемо реалізувати стратегію розвитку кожного регіону, яку ми презентували
під час місцевих виборів», – зазначив очільник Національної ради громад партії
«Слуга Народу».
Також у рамках пресконференції було презентовано чат-бот для ЗМІ під назвою
«Інформаторка». За допомогою цього чат-бота журналісти зможуть: знайти інформацію про депутатів; отримати фото
депутата для матеріалів; переглянути розклад ефірів, який оновлюється щогодини;
бути в курсі головних новин і коментарів від керівництва партії та фракції; дізнаватися першими про важливі публічні
заходи; писати свої запитання і отримувати на них відповіді прямо у телеграм.
«Слуга Народу» – найдіджитальніша партія в Україні,
що поважає роботу журналістів, а тому робить комунікацію з ними максимально
зручною та швидкою», – наголосив очільник політсили Олександр Корнієнко.
Тож обласні ЗМІ зможуть долучитися до проєкту вже з
15 червня.
Професійні
виклики: як розвивати українські медіа в сучасних умовах?
Завершальним етапом Форуму
стало спілкування між представниками ЗМІ. Звичайно, першим піднятим питанням
став той же законопроєкт «Про медіа». Але його бачення у журналістів дещо
відмінне від владних структур.
Так, журналіст,
телеведучий «Україна 24», консультант із інформаційного мовлення «Медіа Група
Україна» Тигран Мартиросян зазначив:
«Українські масмедіа
потребують, якщо не підтримки, то сприяння з боку держави. Ми розуміємо, що в
наших реаліях важко говорити про якісь бюджетні галузеві програми чи, наприклад,
податкові пільги, або інші заходи підтримки. На мій погляд, хоча б претендувати
на те, щоб не створювалися додаткові труднощі, можна. І тут варто згадати законопроєкт
«Про медіа»: певні положення, делікатно висловлюючись, викликають запитання.
Регулювання медіа, дуже великі повноваження для регулятора в галузі національного
телебачення та радіомовлення, можливість для Нацради штрафувати без суду ЗМІ,
закривати інтернет-портали і друковані видання. І це викликає ряд запитань, від
яких потрібно позбутися. І дискусія повинна бути значною».
За словами журналіста,
цей закон дуже потрібен, адже наша галузь живе у застарілому правовому полі, а
традиційна журналістика потерпає від соціальних мереж. Але потрібно встановити
рівні і справедливі правила для всіх.
У цьому колегу
підтримала і головна редакторка інтернет-видання «Гордон» Олеся Бацман. Вона
говорила про це з Президентом України Володимиром Зеленським, який пообіцяв
детально дослідити це питання та обговорити його з представниками масмедіа.
Олександр Мартинеко,
генеральний директор Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», у
жартівливій формі описав наше майбутнє за 10-15 років. На його думку, у нашій
країні взагалі не читатимуть, а вся інформація транслюватиметься за допомогою
картинок і відеозвуків:
«Правда ж може бути одночасно і правдою і фейком, залежно від того, хто її
споживає. Важливі новини програють «співочим крокодилам» і все в такому ж дусі…
Було б смішно, якби не так печально.. Надіюся, наше суспільство все-таки не
деградує до такого рівня».
Цю позицію підтримує редакторка
відділу «Політика» журналу «Фокус» Марина Шашкова. Вона переконана, що
друкована преса не зникне. І хоча, згідно статистики, в Україні читають
(загалом, у тому числі – книги, – авт.)
менше 30%, у порівнянні з Польщею – більше 40%. Але незважаючи на це, за період
пандемії, згідно досліджень Центру Разумкова, зацікавленість до регіональних
ЗМІ виросла на 2-4%.
«Друкована преса
програє в оперативності, тому їм краще приділяти більше часу аналітиці, треба
вчитися писати так, щоб твоє слово було актуальне, тобто передбачати майбутнє.
Описувати можливі наслідки, розігруєш декілька варіантів», – радить колегам
журналістка «Фокусу».
А от, на думку головного
редактора ІА «РБК-Україна» Сергія Щербина, успіх ЗМІ залежить від алгоритмів
компаній «Google»
і «YouTube».
«В Україні дуже мало
людей, які готові платити за стандарти, за якість, за достовірність. Люди
хочуть купити собі розваги. Ті медіа-проєкти, які продають емоції, вони є більш
успішні. А ті, що продають факти, програють. Найкраще продаються страх і гнів,
ніколи позитивні емоції так не продаються, як ці негативні емоції. І єдиний
вихід для медіа стати плацдармом, до якого звертатимуться лише для перевірки
достовірності раніше почутого. І я правда не знаю, як бути далі», – зазначив
головний редактор ІА «РБК-Україна».
Основний
лейтмотив Форму: медіа – це не місце, куди йдуть
працювати задля збагачення. Медіа – це місце, де подають якісну, правдиву та
актуальну інформацію, і нам лише залишається надіятися, що нашу працю таки
оцінять, якщо не на державному рівні, то хоча б наші читачі, слухачі та
глядачі.
Ольга
КОНОНЧУК.
На
фото авторки: лідери політичної партії “Слуга Народу” Олександр Звітневич, Олександр Корнієнко та Давид Арахамія під час спілкування з журналістами; учасники медіафоруму