Без категорії

БЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ – БЕРЕЖЕМО СЕБЕ!

7 липня – День працівника природно-заповідної справи
7 липня – на Івана, на Купала – українці вшановують людей, які працюють у сфері природо-заповідної справи. Професійне свято працівників сфери формування та забезпечення функціонування національної мережі територій і об’єктів природно-заповідного фонду та системи міжнародних природоохоронних територій в Україні з’явилося в 2009 р.
Тодішній Президент України Віктор Ющенко підписав про це указ №629 18 серпня 2009 р. Цьому передували «Закон України про природно-заповідний фонд України» (червень 1992 р.), Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, яку Верховна Рада України затвердила у вересні 1994 р. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток мережі природно-заповідних об’єктів був і залишається одним з пріоритетів державної політики в галузі економічного та соціального розвитку країни.
Багато запитують: «Чому Віктор Андрійович днем професійного свята для цієї категорії працівників обрав саме 7 липня, а не, скажімо, ті ж серпневі дні, щоб одразу можна було і відсвяткувати? Це ж потрібно було чекати цілий рік, щоб природозаповідні працівники могли скористатися президентським указом». Однозначної відповіді нема. Поцікавитися цим не випадало нагоди. Та знаю, що Віктор Андрійович добре знав життя народу, його звичаї та обрядодійства. Тому переконаний, що 7 липня для професійного свята працівників національної мережі територій і об’єктів природно-заповідного фонду та системи міжнародних природоохоронних територій обрано обдумано. На Івана на Купала в Україні сподавна вшановували Природу, намагалися перейнятися її долею та таємницями. Одна легенда про цвіт папороті чого варта! А саме в ніч на Івана на Купалу сміливці йшли на пошуки чудодійного цвіту папороті. І, до речі, саме папороть стала символ цього професійного свята. Вона в достатку ще росте і в Черемському природному заповіднику. Щоправда, кожного року оргкомітет, науковці, працівники природозаповідних територій конкретизують цей символ, обираючи щоразу якийсь інший вид папороті. Цьогоріч таким символом обрано одну з найбільш рідкісних папоротей України – Міхурницю судетську (Cystopteris sudetica A.Braun et Milde). На жаль, у Черемському природному заповіднику наші науковці її не зафіксували. Вона досить ніжна і надзвичайно рідкісна. Її можна побачити тільки у Карпатах. І то в рідких місцинах. Цей вид, мов і сама квітка, вже стає легендою. Справа у тому, що людина, розширюючи сферу господарювання або ж через незнання, призвела природні біотопи до руйнування. Щоправда, та ж людина взяла її і під охорону. Так відбулося, зокрема у заповідних лісах гірського пасма Горгани, де і мені доводилося бувати, що вказує на успішність природоохоронних заходів. Охороняються рідкісні види папороті, загалом флора і фауна й на Волині, зокрема й у нашому унікальному Черемському заповіднику. Варто зазначити, що завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості, станом на 1 січня 2020 року в Україні збережено 8512 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,418 (фактична площа 4,085 млн. га), що становить 6,77% площі країни, а також морський заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га. У складі природно-заповідного фонду діє 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 52 національних природних парки, 3354 заказники, 3513 пам’яток природи, 83 регіональних ландшафтних парки, 803 заповідних урочищ, а також низка штучних об’єктів: 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 61 дендропарк та 581 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.
Свого часу Черемський природний заповідник був створений за ініціативи Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, екологів та депутатів обласної ради. І не лише Черемський заповідник. Зараз на Волині діють Шацький національний природний парк, Ківерцівський НПП «Цуманська пуща», НПП «Прип’ять-Стохід», сотні пам’яток природи державного та місцевого значення. 
Цінність цих унікальних місць розумієш, коли бачиш наскільки швидко розвивається техніка, як на зелені ландшафти наступають міста, господарські програми. Природо-заповідні території – це останні місточки, які єднають людину сучасності з віковічним творенням флори і фауни, частинкою яких колись була сама людина.
– Українська мережа об’єктів природно-заповідного фонду буде розширятися за рахунок мінімально антропогенно порушених земель та акваторій, – акцентують у Департаменті заповідної справи України. – Особливий інтерес становитимуть ділянки, на яких найповніше представлені види, занесені до Червоної книги України, та рідкісні рослинні угруповання із Зеленої книги України. 
Зараз держава прагне втілити в життя систему заходів з охорони природних комплексів. Тепер збереження екологічної рівноваги поєднуватиметься із впровадженням новітніх принципів підготовки кадрів, екологічного виховання, екологічного туризму, регламентованого відпочинку на природі. Усе це впроваджується і в нашому Черемському заповіднику ось уже впродовж 20 років, відколи він з’явився на мапі України.
Тож недаремно Президентським указом для відзначення нелегкої та сумлінної роботи працівників природно-заповідної справи і встановлене професійне свято – День працівника природно-заповідної справи, яке щорічно відзначатимуть 7 липня.
Сьогодні хочу привітати із цим усіх працівників Черемського природного заповідника, наших колег з національних парків, тих лісівників, які також професійно займаються цим напрямком роботи, юннатів, які прийдуть нам на зміну вже в найближчі роки.
Бажаю усім любові і толерантності від Природи. Бажаю любити, берегти і дорожити Флорою і Фауною – нашим безцінним багатством і всенародним скарбом.
На Івана на Купала не забудьте згадати усіх бережників Природи. Вони цього варті.
З професійним святом, з Днем працівників природо-заповідної справи.
Володимир МИРКА, директор Черемського природного заповідника.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *