Європа
починається в… Нуйно. А до цього села – дорога часів СССР…
В’їжджаючи в глибинку Волинського полісся,на згадку мимоволі спливають
слова з відомої «Пісні трактористки», які український поет-класик Павло Тичина
вклав у вуста водійки «сталевого коня» Олесі Кулик: «Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та».
Років з десять тому у складі журналістського десанту, що подорожував Україною,
пощастило побувати у тому курортному місті Полтавщини, яке бере пам’ять про
своїх багатьох славних земляків. Справді, не порівняти м. Миргород років
двадцятих минулого століття із його днем століття наступного. Росте,
розвивається, гарнішає і більше українізовується.
Подібне стає характерним і для населених пунктів нашого краю. Коли в’їхали в с.
Нуйно, що на Камені-Каширщині, немало подивувалися. Центральна вулиця села
одягнулася в добротний асфальт, паралельно якому протягнулася така ж тротуарна
стрічка, яку у центрі перериває гарно викладена тротуарна плитка. І це не
будь-де, а в глибинці Полісся, яке зроду-віку не знало інших доріг, крім ґрунтових.
Зміни наяву, як і Президентська програма «Велике будівництво».
Така добротна дорога тягнеться до самого Каменя-Каширського. Їдеш, і душа радіє та співає. Щоправда, тільки
до Нуйного і після, бо з боку м. Ковеля до цього села шлях далекий від
ідеального. На окремих відрізках вибоїни просто лякають. Вечорової пори так і
дивися, що автомобіль може позбутися не одного колеса.
Тож якщо Нуйно сьогодні вже в Європі, то шлях до нього ще в колишній
радянській імперії, яка менше всього піклувалася про дороги…
Володимир
ПРИХОДЬКО.
Фото Віктора
РАЙОВА.