На сусідній Львівщині, що межує з колишнім
Горохівським р-ном Волині, під м. Буськ археологи знайшли сліди так званої Волинсько-Люблінської енеолітичної
культури, яка датується ІІ-ІІІ тисячоліття до нашої ери. То чому тоді значно
пізніший лев, який вважається символом помилково Галицько-Волинського, а
насправді Волинсько-Галицького князівства, виявився для творців Великого
державного герба України найкращим символом із історичного минулого?
Як повідомляє сайт «Гал-Інфо», у м. Буську, що на
Львівщині, триває археологічна експедиція Інституту археології Львівського
національного університету імені Івана Франка. Науковці проводять розкопки на
місці Mалого городища на території Буського парку.
Головна знахідка – це велика кількість
долівкової плитки, якою було вимощено підлогу церкви ХІІ ст.
«За словами науковця Петра Довганя, знайдена поливана
плитка різної форми та різного кольору могла навіть бути вимощеною різними
візерунками. Про це свідчать знайдені плитки неправильної форми. Зокрема, і
плитку жовтого кольору, яка нагадує анатомічну форму крила птаха», –
зазначається.
Він зазначив, що ще у 2019 р. під час
досліджень вдалося натрапити на фрагмент керамічного мощення підлоги
руського храму. Саме таким мощенням від середини ХІІ ст. викладали перші
дерев’яні храми на Заході України.
Цікаво, що загалом археологічні дослідження на місці
Малого городища розпочалися в м. Буську ще у 2000 р. Розкопки здійснюють на
пагорбі, а неподалік від цього місця річка Полтва впадає у Західний Буг, який,
як відомо, проходить і територією Волині.
Про спільну історію та цілком можливе існування
подібних храмів на Волині вказує і той факт, що професорка Наталія Стеблій
переконана: виявлена церква була наземного типу і мала розмір орієнтовно 6 на 9
метрів:
«Науковці припускають, що віднайдена пам’ятка може
бути церквою Богоявлення, яка згадується у Буському літописі. Додамо, що її
спорудження пов’язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоровича (онук Ярослава Мудрого, жив у 1055-1112 рр.,
– ред.».
Археологи загалом знайшли кілька історичних
горизонтів. Загалом найраніший, який вдалося виявити на пам’ятці археологам –
це так звана Волинсько-Люблінська енеолітична культура, яка датується ІІ-ІІІ
тисячоліття до нашої ери.
Відтак, сама історія розвитку Волині свідчить про її
древнішу кільтуру, ніж сусідньої Галичини та багатьох інших територій України.
Відтак, на Великому державному гербі України мав би бути Волинський білий хрест
на малиновому тлі, а не Галицький жовтий Лев зі значно пізнішого періоду.
А найкраще обійтися нинішнім Гербом: Володимирський
Тризуб без усіляких нашарувань – найкращий варіант.
Ольга ДАНИЛЮК.
На фото порталу «Гал-Інфо»: знайдена в м. Буську
плитка древнього християнського храму.