Ми часто
залишаємося зі своїми думками наодинці. І саме вибір професії створює шалені
дебати в головах підростаючого покоління, шукаючи відповідь на те чи інше
запитання, «переварюючи» переваги та недоліки, пов’язані з цим.
Я – випускниця, стою на межі вибору, а тому мені це відомо,
як і багатьом одноліткам. Особливий запал викликають емоції щодо планування
змін у майбутньому, і це приблизно виглядає так…
– Журналістика… Це ж класно… круто… просто супер, супер,
супер!!! – перше, що думаю я.
– Ауууу… Куди понеслась?.. Ану, пригальмуй… У тебе це
лише необдумана підліткова реакція на щось нове та невідоме, – втручається моя
підсвідомість.
– Нове для мене – згідна, а чому ж невідоме?.. ЗМІ завжди
поруч, змалку отримуємо інформацію з телебачення, преси, інтернетресурсів.
– Отримувати інформацію – одне, надати – зовсім інше. Що
ти знаєш про професію журналіста?
– Повір, достатньо, щоб стати ним. Це – зустрічі з
цікавими людьми, пізнання світу, «круті» подорожі, популярність і омріяна
робота на камеру!
– А недоспані ночі підготовки до виходу ефіру, виснаження
під час відряджень, небезпека при дослідженні якоїсь інформації, адже тут
головне об’єктивність та правдивість, зустрічі не лише з позитивними людьми,
але й з небезпечними для суспільства, і, врешті-решт, невисока заробітна плата?
Мовчиш?.. Задумалася?.. Може, обереш іншу професію?..
– Справді, задумалася… Мінусів багато…Усе ж, я вважаю: ми
повинні обирати ту професію, де відчуваємо, що своїми здібностями,
знаннями й умінням зможемо принести найбільше користі людям. ЗМІ – рушійна
інформаційна сила, яка змінює світ на краще, адже стоїть на захисті справедливості.
І саме нам, юним, дана чудова можливість взяти естафету з рук старших
досвідчених кореспондетів та бути не лише на «сторожі слова», а стати цим Словом!
– Тепер я почула від тебе те, що хотіла. Ти – будеш
журналістом!
Анна НОВАРЧУК,
учениця 11-А классу
Луцького ліцею №3.
Ілюстративне
фото: depositphotos.