Історична пам’ять відіграє важливе значення для опору агресивним впливам
ворогів України. Для прикордонної Волині ця тема – особливо актуальна.
Директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час
зустрічі з молоддю у м. Львові в межах Київського безпекового форуму наголосив:
«Історична пам’ять має важливе значення в такому понятті, як «м’яка сила».
Це про здатність опиратися агресивним впливам. Можна мати багато танків, ракет
і літаків – і програти війну. Тому що люди, які мають ними керувати, вирішили
перейти на бік ворога. У нас є приклади з 2014 року. Події в Криму показують,
що більшість людей не були готові воювати, використовувати свій потенціал з
дуже багатьох причин, але одною з них була багаторічна системна «гуманітарна
акція», те що називається ІПСО – інформаційно психологічна операція, яка
здійснювалася проти українського населення в Криму. І ми бачимо наслідки».
Як зазначає Агенція «Укрінформ», втрата історичної пам’яті посилює
вразливість. Як приклад Антон Дробович навів події 1917-21 років – проголошення
УНР та мрію про незалежну Українську державу після розпаду імперії. Україна
тоді хоч і проголосила Незалежність, але програла, попри те, що десятки тисяч
людей захищали її зі зброєю в руках.
У цьому контексті слід нагадати, що армія УНР у той період звільнила більшу
частину Волині від польської армії, а також відбила атаки червоноармійців.
Проте згодом правда про історичне минуле була викреслена з пам’яті волинян
тоталітарною комуністичною ідеологією. Не пошкодували навіть могил: наприклад,
старше покоління не забуло, як на одному з монументів навпроти школи-гімназії
№4 у м. Луцьку (кладовище зруйноване, на його місці – парк і церква) був
красномовний напис:
«Загинув від рук червоних бандитів Будьонного»…
«Мені здається, що Україна винесла таки урок. І той факт, що зараз 2021 р., і
ми маємо 30-річну державу, відновлену Незалежність і усвідомлюємо тисячолітні
традиції державності на цій території, робить нас сильнішими. І чим краще ми
усвідомлюємо, хто ми, через що пройшли, чого коштувала нам ця Незалежність, тим
сильнішими ми будемо, тим краще ми зможемо користуватися танками, ракетами і
тією допомогою, що надають нам союзники», – вважає директор УІНП.
На його думку, зараз головне – зробити національно-патріотичне виховання
сучасним, якісним, аби не допустити його перетворення на новий «совок». Як
вдалий приклад національно-патріотичного виховання директор інституту наводить
«Пласт», який сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню
української молоді на засадах християнської моралі, виховує почуття
ідентичності, розкриває історичні процеси та боротьбу за нашу державність.
В рамках Київського безпекового форуму у м. Львові до учасників зустрічі зверталися
відомі дипломати та посли з США, Канади, Німеччини, Швеції та інші
кваліфіковані особи.
Чи був делегований на цю подію хтось із волинян, невідомо.
Роман УСТИМЧУК.
На фото Агенції «Укрінформ»: Антон Дробович.