впрягтись і допомогти йому стати домінантою. У такій ситуації критично важливо
пам’ятати, що поле зеленого світла може спалахнути червоне. Те, що з серпами
і молотами. Те, яке означає STOP економічному зростанню і розвитку»…
Нещодавно на Волині побувала представницька
делегація Офісу простих рішень та результатів, який є фундаментальною
організацією в напрацюванні пропозицій змін на засіданнях Національної ради
реформ, котру проводить Президент України Володимир Зеленський. Керівниця Офісу
простих рішень та результатів Марія Барабаш разом із координаторкою напрямку регіонального розвитку
Аліною Савченко та головним економістом ОПРР, відомим науковцем та економістом
Ярославом Романчуком не лише ознайомилися з перспективами відродження Замку
Радзивіллів у смт Олика Луцького р-ну, але й провели змістовний діалог із
головою облдержадміністрації Юрієм Погуляйком та головою облради Григорієм
Недопадом. Крім цього, спільно з керівником Волинського офісу простих рішень та
результатів Ігорем Чорнухою було проведено зустріч із представниками місцевого
бізнесу, де також відбулася дискусія щодо ходу економічних реформ.
Волинські медіа детально розповідали про цей візит,
який відбувся 12 жовтня. Проте важливими стали висновки, які Ярослав Романчук
оприлюднив після п’ятиденної роботи в Західній Україні. Вони в окремих моментах
для різних областей – специфічні, але загалом для всіх разом – стандартні.
«З 8 по 13 жовтня Офіс простих рішень і результатів
(ОПРР або the Офісі) здійснив робочий візит цілою низкою областей Західної
України. Ужгород Закарпатської області, Івано-Франківськ однойменної області,
Луцьк Волинської області, Рівне однойменної області – це були головні опорні
точки нашого вояжу. В Івано-Франківську та Луцьку відкривали регіональні
офіси нашої організації. В Ужгороді та Рівному вони вже працюють, – зазначає
Ярослав Романчук.
Це не була розважальна поїздка для зустрічей із
однодумцями в затишній атмосфері західноукраїнської гостинності. Кожен день був
наповнений робочими зустрічами на рівні керівників областей і міст, власників і
директорів бізнесу, представниками бізнес-асоціацій та громадських організацій.
Для вироблення якісних нормативних актів, для адекватної оцінки економічної
політики влади критично важливо тримати руку на пульсі самих підприємців.
«Одна справа – спілкування зі столичним великим
бізнесом, який володіє широкими зв’язками і адміністративним ресурсом. Інша
справа – чути чесний, відвертий голос бізнесу на місцевому рівні, де влада
часто формує потужний номенклатурно-силової «міжсобойчик», пробитися через який
для малого бізнесу досить проблематично. Тому представництва Офісу в регіонах -
це, з одного боку, зв’язок із замовниками та споживачами законодавчої роботи, з
іншого боку, це розвинена мережа багатосторонньої оцінки законодавчих
пропозицій, – наголошує експерт, який вимушено емігрував в Україну із Білорусі.
– Нарешті, тільки активна регіональна мережа підприємців, економістів, юристів
і бізнес консультантів дозволяє оцінити результати вже прийнятих законів і
постанов».
The Офіс має прямий зв’язок з Офісом Президента України
Володимира Зеленського. «Тому він виступає такою собі розгалуженою антеною, яка
працює як на передачу, так і на прийом. У Глави держави таких антен багато. Всі
передають різну інформацію, часто – досить суперечливу. Візити в регіони
дозволяють направити керівництву країну об’єктивний стан настроїв, думок
економічних суб’єктів, малого бізнесу, інвесторів і керуючих компаній, які
кожен день стикаються з державними органами влади», – наголошує представник
центрального Офісу простих рішень та результатів.
Бо ідейний фундамент Офісу – верховенство права,
економічна свобода, чесна конкуренція і відкрита торгівля. Ці положення
закладені в фундамент Національної економічної стратегії України до 2030 року.
Візити в регіони дозволяють діагностувати хід реалізації державної Стратегії,
зібрати необхідну інформацію для коригування програм її реалізації.
Протягом шестиденного візиту обговорювалися різні
теми і проблеми. Ярослав Романчук розділив їх на три блоки. Перший – висновки,
за якими був практично повний консенсус у всіх чотирьох областях. Такий голос
малого і середнього бізнесу (МСБ).
Отже, «10 пунктів консенсусу підприємців», які
визначено Ярославом Романчуком ключовими:
1) Минуло два роки нової влади, парламентської
монобольшості, але надії МСБ на позитивні зміни в діловому кліматі, на
розкріпачення, зниження податкового і регуляторного навантаження, на зміцнення
інститутів права і приватної власності не виправдалися. Публічні оцінки, думки
і пропозиції керівників економічного блоку уряду і парламенту (Гетманцев,
Устенко, Марченко, Любченко, Шевченко) формують у переважної більшості МСБ
регіонів стійка думка: «Нічого не змінилося». До твердження «голосував за
Зеленського» все частіше додають «на жаль».
2) Система розподілу ресурсів між Центром і
регіонами, механізми і суб’єкти контролю над ними залишаються незмінними.
«Зелена» електоральна революція запалила у місцевих бізнесменів надію, але
діяльність бюрократії і номенклатурно-комерційних старожилів цю надію погасила.
Одні сподіваються на те, що це зелене світло для розвитку національного
підприємництва можна ще запалити, інші вважають, що черговий шанс уже упущений.
3) Кордон годувала, годує і буде годувати українців,
що живуть в прикордонних районах, які межують з країнами Європейського Союзу.
Але митний «схематоз» зберігається і процвітає. Малий бізнес не може
конкурувати з великим по силі митних схем. Легальні виробники товарів не можуть
конкурувати з «сірим» імпортом. Зберігається режим нерівних умов роботи на
ринку. Ліквідувати контрабанду на кордоні (це за різними оцінками, різними
товарними групами 60 – 90% всього товарного імпорту) без радикальної митної і
податкової реформи неможливо.
На питання, при якому рівні плоскою мита підприємці
регіону відмовилися б від «сірих» схем і легально платили б в бюджет мита,
звучали відповіді від 3% до 5%. Тільки один платіж – і тільки так корупція на
кордоні зникне. Хаос із формами, інструментами контролю, зміною чиновників,
контролерів або силовиків, оснащення кордону сканерами – це стрілянина з
великої державної гармати по горобцях.
4) На жодній з десятків зустрічей жоден із сотень
присутніх не підтримав пропозицію уряду і фіскального відділу влади у вигляді
податкового законопроекту №5600. Ніхто і ніде! Не було жодної людини, яка б
позитивно відзначила запроваджену податкову політику, бачила б обіцяне
спрощення податкового адміністрування або зниження податкового навантаження.
Більше того, підприємці та активісти в областях асоціюють таку обурливу
податкову політику не з міністрами, главами комітетів Верховної Ради, а
особисто з Президентом країни. Продовження такої політики гарантовано «вбиває»
рівень довіри до Володимира Зеленського.
5) Ми фіксуємо повний консенсус серед підприємців в
областях щодо проведеної амністії капіталу. Ніхто її не підтримує і не планує
виводити свої капітали з-під горезвісного матрацу. Причина очевидна – немає
довіри до влади. Розраховувати на успіх амністії капіталу при збереженні старої
податкової, судової та правоохоронної системи – помилка.
6) Практично ніхто з представників МСБ не готовий
кредитуватися по позамежним ставками банків, користуватися іншими офіційними
інструментами грошово-кредитного ринку. Лібералізації фінансового ринку,
поліпшення умов доступу до кредиту ніхто не помітив. Міжсобойчик «Нацбанк –
великі банки – уряд» із прибутковою для них монетарної грою в державні облігації
означає «нульова інклюзивність» для малого підприємництва.
7) Ніхто не збирається виводити «сіру зайнятість» на
світло. Жоден підприємець не відзначив поліпшення оподаткування доходів, в тому
числі зарплат. Податок на виведений капітал «потонув» в узгодженнях і
фіскальних лещатах номенклатури. У регіонах є місця, де менше 5% працюючих платять
податки на зарплату. Внесення косметичних змін в оподаткування зарплат
(перерозподіл сплачуваних сум від наймача на працівника) нічого принципово не
змінить. Підприємці, працівники – кожен по-своєму, не сподіваючись на державу,
заробляє на свою старість. Пропозиція пенсійної реформи відкривати
накопичувальні рахунки і направляти гроші на придбання державних облігацій
через державну структуру викликає скептичні усмішки і впевненість в тому, що
нічого доброго з таких бюрократичних викрутасів вийде.
Неконкурентна податкова, регуляторна системи,
крихкість інституту приватної власності, низька продуктивність праці і
розбалансована система освіти створили небезпечний вакуум на ринку праці.
Гостро не вистачає т. зв. «блакитних комірців», працівників найпростіших робітничих
професій: електриків, зварювальників, сантехніків, будівельників і т.д.
Європейський ринок висмоктує кадри, тому що там платять більше. Ось молодь та
активні працездатні люди туди і їдуть.
Часто вони ігнорують елементарний економічний
розрахунок для оцінки заробітку на зарубіжному ринку. Школа, яка за 10 років не
формує базового рівня фінансової грамотності, явно потребує радикальної
реформи. З іншого боку, спотвореним залишається попит на ринку освітніх послуг.
Хороший зварювальник або електрик може на регіональному ринку праці України
отримувати і 600-800 доларів США, але гостро не вистачає адекватної пропозиції з
підготовки таких кадрів. Всім чомусь хочеться престижу, часто дутого, у вигляді
університетського диплома економіста, юриста чи політолога.
Тут важливо відзначити позитивний досвід професійної
освіти Рівненської області. Цей регіон може навчити, як вони налагодили зв’язок
між ринком праці і ринком освітніх послуг.
9) Всі західні області в один голос говорять про
критичну важливість відкриття нових прикордонних, митних пунктів пропуску на
кордоні. За останні 30 років не було відкрито жодного нового! Тому кордон – це
явно вузьке місце, яке стримує економічну активність, створює додаткові
витрати, перш за все, для звичайних українців і малого бізнесу. Підприємці
Закарпатської, Івано-Франківської, Волинської та Рівненської областей були б
дуже раді, якби президент Володимир Зеленський розширив би, нарешті, вікно
України і Європи.
Три-п’ять нових прикордонних переходів – це той
мінімум, який потрібен Західній Україні сьогодні. Так само як і розвиток
регіональної авіації – за рахунок приватних інвестицій. Поки готовності
центральних властей запалити зелене світло новим приватним аеропортам в
регіонах немає.
10. Регуляторне навантаження на МСБ залишається незмінно
високим. Багато вимог до підприємців і фізичних осіб абсурдні. Є джерелами
хабарів і зловживань. У Закарпатті практично неможливо купити ліс. Довідку про
несудимість потрібно чекати більше тижня, а поруч є шлях простіше: заплатив 215
грн – і отримав тут же ж. Заготівельні організації (яблука, ягоди) страждають
від задушливої бюрократії з видачі документів фізичним особам. Тому ринок ягід
майже повністю знаходиться в тіні.
Багато Об’єднаних територіальних громад (ОТГ)
перетворилися в місця дуже вигідної зайнятості місцевих начальників і їхніх
родичів. Часто на зустрічах звучала оцінка: «В громади пропускають тільки своїх
людей». Ми фіксували випадки, коли 70% витрат ОТГ – це зарплати начальства. Так
дискредитується крихке місцеве самоврядування, яке легко перетворюється в
черговий орган лобіювання інтересів регіональних «господарів життя».
На прохання оцінити дії влади щодо поліпшення ділового
клімату часто звучали безапеляційні оцінки. Консенсусним можна вважати таку
відповідь бізнесу: «Як підприємець, що я відчув? Нічого». Ці оцінки близькі до того
висновку, який зробив Савік Шустер у своїй передачі 8 жовтня 2021р.: «Чесно
кажучи, коли люди проголосували за Зеленського, я думав, що прийшли нові люди і
все змінилося. Все прозоро. Все відкрито. Гласність і перебудова. Ні,виявляється».
The Офіс працює для розширення сфери свободи в
Україні. Процес йде складно. На шляху – багаторічні завали бюрократичних
барикад, номенклатурно-силового схематозу, шкурних інтересів керівників різних
рівнів, які не відповідають порядку денному Президента Володимира Зеленського. Подолання
всього цього вимагає системної роботи, партнерства центру і областей, лідерства
бізнесу і вчених – для вироблення принципової нової економічної політики».
Насамкінець Ярослав Романчук підсумовує:
«Загасити зелене світло надії легко. Складніше
впрягтись і допомогти йому стати домінантою. У такій ситуації критично важливо
пам’ятати, що поле зеленого світла може спалахнути червоне. Те, що з серпами
і молотами. Те, яке означає STOP економічному зростанню і розвитку».
Власне, це можна вважати «Новою економічною
політикою – 2021», яку потрібно реалізовувати не тільки в економіці, але й в
усіх сферах нашого спільного буття.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото Віктора РАЙОВА: Ярослав Романчук під час
перебування на Волині.