У шлюбі подружжя набуває різноманітне
майно – нерухомість, транспортні засоби, побутову техніку, речі домашнього
вжитку. Інколи виникають ситуації, коли спільна сумісна власність підлягає
поділу. Добре, коли подружжя знайшло спільну мову, та без проблем поділило
майно, але трапляються випадки, що колишня дружина чи чоловік не готові піти на
компроміс.
Із питанням поділу майна з колишнім чоловіком,
а саме житлового будинку та трьох земельних ділянок, які були придбані в
інтересах сім’ї, звернулася до Локачинського бюро правової допомоги пані
Тамара.
Жінка розповіла, що з дітьми проживає в
орендованому будинку, за який щомісячно сплачує орендну плату, хоча за час
перебування у шлюбі з колишнім чоловіком вони разом купили житловий будинок за
спільні кошти.
Уже декілька разів вона намагалась
домовитися з колишнім про те, щоб він сплатив половину вартості майна,
придбаного у шлюбі, але він щоразу шукав відмовки та не бажав продовжувати
діалог. Чоловіка зовсім не цікавив той факт, що дружина з неповнолітніми дітьми
проживає в орендованому житлі, хоча він один мешкає у житловому будинку, і
ніяким чином не допомагає дружині у забезпеченні належного рівня життя дітей.
Ознайомившись із матеріалами справи,
фахівчиня бюро Алла Рибка подала позовну заяву до Локачинського
районного суду, у якій зазначила, що просить суд провести поділ майна шляхом
визнання права власності на 1/2 частку у майні, що є об`єктом права спільної
сумісної власності подружжя.
Суд встановив, що спірний житловий будинок
та три земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя позивача та
відповідача, оскільки були придбані ними під час шлюбу і не відносяться до їх
особистої приватної власності.
За результатами розгляду справи, позовну
заяву про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, суд
задовольнив повністю.
Коментує юристка Локачинського бюро
правової допомоги Алла Рибка:
Ст. 60 Сімейного кодексу України
визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та
чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з
них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час
шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної
сумісної власності подружжя.
Вирішуючи спори між подружжям про майно,
необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час
припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його
придбання.
Ст. 372 Цивільного кодексу України
визначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності,
вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є
рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За
рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з
урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Наш кор.
Фото ілюстративне.