Події
в Грузії, де 1 жовтня було затримано третього президента цієї кавказької
держави, громадянина України, Голову Виконавчого комітету Національної ради
реформ при Президентові України Міхеіла Саакашвілі, викликають значний резонанс.
Питання вже не в ігноруванні фундаментальних принципів демократичного
суспільства, а в загрозі свободі слова.
Адже за звільнення лідера опозиційних сил Грузії
виступають представники багатьох країн, починаючи від України і закінчуючи США.
Крім цього, вимагає свободи для Міхеіла
Саакашвілі, який оголосив голодування та потребує невідкладного лікування в
цивільному, а не тюремному, шпиталі, і значна частина грузинського суспільства.
Але проблема – значно глибша.
Що в Грузії не все гаразд зі свободою слова, стало
відомо під час роботи в проекті «Медіадіалог», який проводиться за сприяння МЗС
Німеччини. У другій половині вересня 2021 р., буквально за кілька днів до резонансного
арешту Міхеіла Саакашавлі, голова правління ГО «Форум українських журналістів»,
Секретар Національної спілки журналістів України Володимир Данилюк спільно з
Головою НСЖУ Сергієм Томіленком побували в м. Тбілісі, де провели низку
важливих зустрічей.
Зокрема, відбулася конструктивна розмова з
Надзвичайним і Повноважним Послом України в Грузії Ігорем Долговим. А також –
із керівником незалежної Асоціації журналістів Грузії Звіадом Почхуа.
Саме грузинський колега під час тривалого
спілкування з Сергієм Томіленком, Володимиром Данилюком та керівником німецької
делегації Вольфгангом Рессманном (директор Відкритого телеканалу м.
Людвігсгафен, земля Рейнланд-Пфальц, голова Міжнародної асоціації недержавних
медіа «EuropeanYouth
4 MediaNtework»)
повідомив, що в Грузії вкрай складна ситуація зі свободою слова. Більшість
медіа контролюється партією «Грузинська мрія», яку називають підконтрольною
проросійському олігархові Бадізіні Іванішвілі. Через високу вартість газетного
паперу припинили вихід у світ фактично всі місцеві друковані видання. Монополія
– за телебаченням. Але опозиційні телеканали зазнають різноманітних утисків, а
провладні отримали режим максимального сприяння. Мало того: коли один із
телеканалів, який відкрито підтримує «Грузинську мрію», дійшов до банкрутства,
то з державного бюджету йому відшкодували всі борги…
Таким чином, коли в Грузії фактично відсутні
незалежні медіа, то про яку свободу слова та вільні вибори можна говорити?
Але найцікавіше було вже на завершальному етапі. Під
час реєстрації на рейс Тбілісі-Київ Володимир Данилюк, як і всі інші пасажири,
швидко пройшов паспортний контроль та пішов у зону посадки в авіалайнер. А от
Сергій Томіленко очікував дозволу на виїзд із Грузії майже 40 хвилин. Кілька
разів йому пояснювали, що саме на його паспорті «зависла» електронна система, і
лише коли до завершення посадки в літак залишалося зовсім мало часу, Сергій
Томіленко таки отримав дозвіл залишити Грузію…
Чи випадковість цей епізод?
Як виявилося згодом, грузинські силовики вибірково
ставляться до громадян України, які мають за мету або прибути в Грузію, або її
залишити. Наприклад, без пояснення причин вони відправили зворотнім рейсом
відомих журналістів Дмитра Гордона і Олесю Бацман, а також – керівницю Офісу
результатів та простих рішень Марію Барабаш. Мало того: 40 хвилин змусили
очікувати на оформлення процедур в тбіліському аеропорту навіть Уповноважену
Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денісову, яка їхала на зустріч із
ув’язненим громадянином України Міхеілом Саакашвілі і володіє
дипломатичним паспортом!
Незважаючи на те, що МЗС України з цього приводу
висловило офіційний протест, офіційний Тбілісі на нього належним чином не
відреагував.
Це свідчить про те, що стратегічне партнерство між
країнами «Східного партнерства» Європейського Союзу – Україною та Грузією – під
великою загрозою дестабілізації.
І справа тут навіть не в Міхеілові Саакашвілі, якого
після нелегального перетину кордону було заарештовано за порушеними ще 7 років
тому та оскарженими в Європейському суді з прав людини кримінальними справами.
Рано чи пізно він звільниться з тюрми.
Йдеться про основоположні права людини та
фундаментальні принципи свободи слова, які в Грузії під великою загрозою. В
усякому випадку, якщо нинішня проросійська влада буде й далі проводити такий
курс внутрішньої та зовнішньої політики щодо громадян України та власного
народу, то дуже скоро і на Кавказі виникну друга Білорусь у вигляді повністю
підконтрольній Кремлеві Грузії.
Світлана
КОМА.
На
фото авторки: під час спілкування німецьких та українських колег із керівником
незалежної Асоціації журналістів Грузії Звіадом Почхуа (справа).