Як генерал-хорунжий Армії УНР Юрій Тютюнник
пропонував 100 років тому розгромити більшовизм в Україні та створити на
Великій Волині один із центрі визвольної боротьби.
Проаналізувавши невдачі Першого зимового походу з
території Польщі в Україну¸ який закінчився поразкою під Базаром, генерал-хорунжий Юрій Тютюнник та помічник по
військовому керівництву Генштабу Армії УНР полковник Юрій Отмарштейн
підготували та подали на розгляд Отаманові Симону Петлюрі детальну доповідь (в
оригіналі документу, опублікованому в «Історичній правді» – «Доклад», – ред.).
Цінність документу в тому, що є підсумком усієї
багатомісячної підготовчої праці до Другого зимового походу, а також відображає
думки й пропозиції щодо подальших способів визволення України з-під
більшовицької окупації.
Як відомо, діяльність партизансько-повстанського
штабу Армії УНР у зв’язку з листопадовим рейдом на радянську територію було
згорнуто. Тобто пропозиції із цієї доповіді Симон Петлюра відхилив», – зазначає
дослідник Юрій Юзич.
А якби пропозиції генерала Юрія Тютюнника та Юрія Отмарштейна
були враховані, то як би відбувався подальший похід на окуповану більшовиками УРСР
(Волинь тоді перебувала в складі Другої Речі Посполитої, – ред.)?
У «Докладі», недавно знайденому в архівах СБУ,
зазначається:
«Для уникнення помилок надальше рахував би доцільним
організувати підготовчу до повстання працю в такий спосіб:
Цілий терен України поділюється ті дві полоси і дві
округи.
Півнична полоса – складається з губерній:
Волинської, Київської та Харківської.
За всю працю по зміцненню і закладенню нових
повстанчеських організацій та партізанських загонів цієї полоси, зв’язок з
ними, загальне керування і коордінацію їх діяльности відповідає штаб північної
полоси, який під виглядом якогось комерційного придприємства містиця [в]
Рівному, де є зараз центр польської торговлі з Україною. Жадних командуючих
цією полосою непотрибно, бо командувати фактично немає ки[м.]
Організаційну ж працю буде робити сам штаб. З хвилею
оголошення загального повстання повстання признається Командуючий півничною
полосою який зможе тоді командувати фактично всіми тими силами яки будуть
организовани штабом».
Таким чином, на теренах Великої Волині, а саме – в
сусідньому м. рінвому – мав бути штаб, який би керував визвольною боротьбою на
всій півночі окупованою червоною заразою Україні.
Але – не судилося.
А потім більшовицькі кати знищили і основних
фігурантів цієї справи.
У 1922 р. за нез’ясованих обставин під час
відвідання польського табору для українських військовополонених у Польщі
агентом ЧК був розстріляний Юрій Отмарштейн.
У 1926 р. у м. Парижі агент НКВД Самуїл Шварцбард убив
Симона Петлюру.
Юрія Тютюнника у 1923 р. було заарештовано під час
нелегального переходу кордону, згодом він дав згоду співробітничати з
комуністичним режимом. Наприкінці 1929 р. був заарештований як «ворог народу»,
20 жовтня 1930 р. розстріляний у тюрмі м. Москви, місце поховання невідоме…
Світлана КОМА.
На фото з архіву: Юрій Тютюнник, знімок із архівної
кримінальної справи.