У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували архів ОУН, знайдений поблизу Бережан у жовтні цього року. Серед знахідок – альбом із раніше невідомими роботами легендарного художника Української Повстанської Армії Ніла Хасевича!
Архів збройного підпілля ОУН Подільського
краю, датований 1948-1951 рр., знаходився за м. Бережани, перед
с. Малинівка – не доїжджаючи до джерела з правої сторони від дороги у
лісовому масиві на віддалі 1,5 км.
Як зазначає «Історична
правда». перший бідон знайшли 13 жовтня 2021 р. на
глибині до 40 см, а другий і третій –
14 жовтня 2021 р. на віддалі 10 метрів один від одного у вигляді трикутника. Симв олічно,
ще це відбулося якраз у день святкування створення у 1942 р. УПА.
У трьох бідонах, знайдених пошуковцями
Андрієм Хруником і Андрієм Остапом на Бережанщині, виявлено речі
повстанців: вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й
пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони,
брошури тощо, а також бібліотека, складена з радянських книжок.
Важливими матеріалами є звіти теренових
осередків ОУН, датовані 1949-1951 рр., з Тернопільщини, а також із Львівського
краю ОУН та Волині (Берестейщина, Рівненщина, Житомирщина та ін.). Віджтак, і волинським дослідникам варто відвідати
Тернопільщину, аби провести там додаткове дослідження документів УПА, котрі
мають прямий стосунок до історії нашої області.
Крім цього, на
значній частині пакетів та конвертів був поданий цифронім «579», який належав
організаційному референтові ОУН Подільського краю Іванові Прокопишину (псевда «Бурлан», «Модест», уродженець с. Теляче (тепер Мирне) Підгаєцького р-ну,
1924 р.н.),
який загинув 6 листопада 1951 р. на хуторі Підболото біля
с. Темногайці, що на Шумщині.
У підпіллі «Бурлан», як деталізували колеги,
кілька разів був відзначений повстанськими нагородами, а від Головного військового
штабу УПА отримав звання сотника-політвиховника.
Подільський край, як
організаційно-територіальна одиниця ОУН, у 1949-1951 рр. складався з Чортківської,
Тернопільської, Кременецької, Кам’янець-Подільської та Вінницької округ.
«Родзинкою
матеріалів із
бідонів є альбом з роботами відомого українського графіка і художника,
активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної
Ради Ніла Хасевича. У альбомі представлено понад 20 робіт, виконаних ним
особисто та у співпраці з учнями-графіками підпілля», – зазначається.
Зрозуміло, що раніше
не відомі роботи Ніла Хасевича становлять неабияку цінність не лише для Тернопільщини
та всієї України, але й для Волині.
Адже раніше саме під
час обшуку на одній із луцьких квартир чекісти виявили та вилучили більшу
частину його малюнків та дереворитів. Усе це зберігалося в архівах УГКБ, а на
початку 1992 р., в процесі формування нової української спецслужби під на той
час назвою Служба національної безпеки України, за неофіційної вказівкою когось
із замаскованих кагебістів мало бути спалене…
Завдяки пресофіцерові
УСБУ, підполковникові Юрію Хлопуку ці твори вдалося зберегти від знищення,
згодом їх було передано на зберігання в обласний Краєзнавчий музей. Щоправда,
замасковані чекісти тоді не пробачили Юрію Миколайовичу такого «самоуправства», тож
зробили все, аби він був звільнений зі служби в СБУ. Відтак, залишилася не відомою
і доля ще одного його надбання – власноруч складеної картотеки на фактично всіх
учасників ОУН і УПА на Волині, котру він збирав буквально по крупинках…
Сам Ніл Хасевич
народився в с. Дюксин Держаненської сільради сусідньої Рівненщини, буквально за
кілька десятків кілометрів від адмінкордону з Волинню. У ранньому віці
втративши ногу, він присвятив себе творчості, зокрема, закінчивши у довоєнний
час Варшавську академію мистецтв. Був активним членом ОУН бандерівського
спрямування, працював на пропагадистському напрямку УПА, створював нагородну
атрибутику цієї «армії без держави», котра воювала з усіма окупантами починаючи
з 1942 р. і закінчуючи 1955-им, коли відбувся останній бій із радянськими
окупантами. Сам Ніл Хасевич (псевда «Зот», 333, «Старий») поліг у бою внаслідок
чекістської облави біля с. Сухівці Рівненського р-ну 4 березня 1952 р.,
перебуваючи в повстанській криївці. Прпопозицію здатися живим відкинув…
Детальніше документальну презентацію можна побаачити за цим посиланням: ttps://youtu.be/xijV_pu1qts
До речі, нещодавно
облради Волині оголосила 2022 р. – роком УПА, таким чином вшановуючи 80-річчя
початку збройної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.
І черговий повернутий
із історичного небуття повстанський архів підтверджує, що УПА була справді
вишколеною, структурованою та високоморальною армією. Вона зовсім не була «сокирниками»,
«німецько-українськими буржуазними націоналістами» чи «найманцями світового
імперіалізму», як це облудливо твердила комуністична пропаганда.
Роман УСТИМЧУК.
На фото «Історичної
правди», «Вікіпедія» та автора: одна з недавно
віднайдених робіт Ніла Хасевича.