Чи протікає через Волинь Дніпро і чи є в нас гори?
Розробники презентували оновлену версію
Регіонального плану управління відходами у Волинській області до 2030 р. Але в
ньому купа недоречностей…
Участь в обговоренні стратегічного документу взяли
керівництво обласної ради, голова та члени постійної комісії з питань екології
та раціонального використання природних ресурсів, представники усіх
депутатських фракцій, очільники профільних управлінь облдержадміністрації та
спеціалізованих установ.
Про хід засідання розповіли в пресслужбі облради:
«Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук відкриваючи нараду
назначив, що проблематика надзвичайно актуальна, а представництво учасників
обговорення свідчить про великий суспільний інтерес до питання. Він також
висловив сподівання, що розробники регіонального плану врахували зауваження та
пропозиції депутатів рад різних рівнів, і оновлена версія стане дієвим
інструментом для поліпшення екологічної ситуації краю.
Голова екологічної комісії Юрій Ройко оприлюднив
результати анонімного опитування мешканців області щодо стану екології:
найбільшою проблемою волиняни вважають поводження з відходами. «90%
сміттєзвалищ в області переповнені або майже вичерпали свій ресурс. Щороку у
нас з’являється близько тисячі стихійних смітників. При цьому не тільки на
Волині, але й в державі досі не було виразної системи управління відходами», –
констатував Юрій Ройко.
Він також зазначив, що відповідно до рішення РНБО, у
кожній області повинен бути розроблений регіональний план, який має узгоджуватися
з національною стратегією управління відходами до 2030 року.
Презентуючи такий план для Волині його розробник –
керівник компанії «Антон Інжиніринг» Ігор Сліпець окреслив головні його
напрямки та цілі, які, до-речі, невдовзі будуть закріплені у законі про
управління відходами. Так, до 2030 року в області належить досягти: 100%
охоплення населення збиранням побутових відходів (на сьогодні – це 50%);
запровадити роздільне сміттєзбирання (зараз – заледве 20%); захороненню повинно
підлягати не більше 30% відходів (тепер – 97%), а решта – перероблятися;
зменшити до 400 кількість сміттєзвалищ.
Він також додав, що майже 40% відходів в області –
це органіка, отже поширення практика компостування суттєво наблизить регіон до
кращої екології. Розробники також вважають, що в області недоцільне будівництво
навіть одного сміттєспалювального заводу. Натомість, мають бути побудовані
сміттєсортувальні станції, сучасні полігони для захоронення відходів, що не
підлягають переробці, а також облаштовані пункти збирання вторсировини та
компостні поля чи установки для переробки біовідходів. Усі ці заходи розробники
рекомендують втілювати у так званих кластерах, в області їх визначено 4: Луцьк –
Горохів, Нововолинськ – Володимир, Ковель
– Шацьк, Камінь-Каширський – Маневичі з урахуванням кількості і густини
населення, наявної інфраструктури і таке ін. На усе це потребуватимуться
колосальні кошти орієнтовним обсягом понад 1 мільярд гривень, з яких держава
планує профінансувати приблизно третину.
Під час обговорення депутати поставили доповідачу
безліч уточнюючих питань, які, зокрема, стосувалися спроможності місцевих
громад на такі інвестиції, поводження з небезпечними відходами, залучення
грантових коштів тощо.
Не минулося і без критики. Заступник голови Григорій
Пустовіт звернув увагу розробника на відверті помилки та недоречності в
документі.
«У вас зазначено, що на Волині протікають річки
Дніпро, Десна, а тектонічні характеристики притаманні швидше Закарпаттю, але не
нашій області. Я дуже сподіваюся, що ці недоречності стосуються лише описової
частини, а фахові розділи містять правдиві відомості і об’єктивні цифри. Тому,
щоб не виникало сумнівів, документ повинен бути доопрацьований», – зазначив
Григорій Пустовіт.
Окрім того, депутати також обговорили проєкт
Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря на
2021-2025 роки Волинської зони. Керівник управління екології та природних
ресурсів облдержадміністрації Валентин
Кухарик повідомив, що програма розрахована на 3 етапи впровадження. Перший –
поглиблення досліджень стану забруднення повітря (визначатимуть не 8, а вже 12
забруднюючих речовин). Другий етап – модернізація постів спостереження та
автоматизація процесів збору даних (нині вони проводяться вручну двічі на добу,
а будуть цілодобово в режимі реального часу з автоматичною передачею даних).
Третій – будівництво нових додаткових постів спостереження за забрудненням
повітря.
Учасники обговорення урадили, що після доопрацювання
обох документів, їх винесуть на затвердження до сесійної зали.
Підготувала
Ольга
ДАНИЛЮК.
На
фото Олександра ДУБОВА: під час презентації екологічної програми Григорій Пустовіт, Юрій Поліщук та Юрій Ройко.