Навчись рятувати життя пораненим
1 березня 2022 року, депутат Горохівської міської ради,
лікар-реаніматолог Володимир Мельник провів лекцію жителям міста та громади з
надання першої медичної (долікарської) допомоги.
Аналіз причин
загибелі солдатів під час ведення бойових дій вказує на те, що
значну їх частину можна було б врятувати при своєчасному та якісному наданні
домедичної допомоги. Близько
90% смертей в бою відбуваються до того, як поранені дістануться медичної
установи. Більшість з них несумісні із життям (обширна травма, обширна травма
голови тощо). Проте деякі стани, такі як кровотеча з рани на руці або нозі,
напружений пневмоторакс і проблеми з дихальними шляхами можна усунути на полі
бою. Така допомога і становить різницю між смертю солдата на полі бою і його
одужанням у медичній установі. За умови вживання належних заходів самодопомоги,
взаємодопомоги і навичок бійця-рятувальника смерті на полі бою можна зменшити
на 15–18 %.
Було
підраховано, що з усіх потенційно можливих причин смерті, до 90 % з них можна
уникнути простим застосуванням джгута при кровотечі з кінцівок, швидкого лікування напруженого
пневмотораксу і створення прохідності дихальних шляхів.
Правила надання першої медичної допомоги
в зоні вогневого контакту
Правило
перше:
У
секторі обстрілу слід у максимально стислий час надати тільки той мінімальний
обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або
забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття.
Якщо
на пошкоджену стегнову артерію протягом 2-х хвилин не накладений джгут, то
поранений обов’язково загине від непоправної втрати крові.
Якщо на пошкоджені артерії плеча та
передпліччя протягом 30-40 хвилин не накладений джгут, то поранений може
загинути від непоправної втрати крові.
Якщо
поранений у стані коми протягом 5-6 хвилин не буде повернутий на живіт, то він
може загинути від западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи.
Правило друге:
У
секторі обстрілу слід у максимально стислий час надати тільки той мінімальний
обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або
забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття.
У
тимчасовому укритті час надання першої медичної допомоги для підготовки
пораненого до транспортування на наступний етап евакуації не повинно
перевищувати 4-х хвилин.
Тактика
дій у секторі обстрілу, коли поранений не подає ознак життя
Якщо
поранений не подає ознак життя: не кричить, не ворушиться і не реагує на
навколишні подразники, то можна припустити тільки три варіанти його стану:
Перший варіант стану пораненого –
клінічна смерть
Побачити
ознаки клінічної смерті можна тільки в укритті. Нанести прекардіальний удар і
проводити серцево-легеневу реанімацію, можна тільки після звільнення пораненого
від бронежилета.
Дії: Повернути на живіт і залишити до
закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі».
Другий варіант стану пораненого – він
живий
У
пораненого немає свідомості, але є пульс на сонній артерії (кома). У положенні
на спині він у будь-яку секунду може загинути: удавитися язиком або захлинутися
блювотними масами. Пораненого в умовах бою може врятувати тільки поворот на
живіт. Цей мінімальний обсяг допомоги можна виконати в секторі обстріл.
Дії: Повернути на живіт і залишити до
закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі».
Третій варіант стану пораненого – він
мертвий
Будь-яка
допомога втратила всякий сенс, але побачити ознаки біологічної смерті можна
тільки в укритті.
Дії: Повернути на живіт і залишити до
закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі».
Пояснення: У секторі
обстрілу не можна зняти шолом-маску, бронежилет, подивитися зіниці і промацати
пульс на сонній артерії. Поворот на живіт і транспортування пораненого в
положенні «лежачи на животі» дозволить зберегти життя в стані коми –
найчастішої причини смерті на полі бою.
Чому поранені в стані коми, що лежать на
спині, часто гинуть у перші хвилини після втрати свідомості
Розвиток
коми обов’язково супроводжується блювотою, пригніченням ковтального і
кашльового рефлексів. Поранений, що лежить на спині, обов’язково захлинеться
блювотними масами. Багатовікове солдатське повір’я: «Якщо убитий воїн впав на
спину, то він швидше за все убитий», – на жаль, часто відповідає дійсності.
Увага! Поранені в стані коми, що лежать
на спині, часто гинуть протягом 5-10 хвилин.
Чому поранені в стані коми, що лежать на
животі, частіше виживають на поле бою
У
пораненого, лежачого на животі, відбувається мимовільне очищення дихальних
шляхів. У цьому випадку солдатська прикмета, яка стверджує, що убитий воїн, що
впав обличчям вниз, швидше за все живий – часто має практичне підтвердження.
Увага! Поранені в стані коми повинні
чекати надання кваліфікованої медичної допомоги або транспортуватися з поля бою
в положенні «лежачи на животі».
Наш кор.