Кожен із нас – воїн
Війна…
Найстрашніше, що трапляється в житті кожної людини. Спитаєте, як це жити в
період війни? Звісно, страшно, боляче і сумно, водночас накриває хвиля емоцій,
відчуваєш злість, роздратування, ейфорію і гордість. В цей час ми всі розуміємо,
хто тобі друг, а хто ворог.
Одного
ранку, прокинувшись від того, що здригається земля, лунають вибухи і десь
далеко в небі стоїть стіна чорного диму, я зрозуміла, що розпочалась війна.
Ворог хоче зруйнувати нашу Україну,
знищує міста, села, будинки, школи, дитячі садки, лікарні, нині усе нагадує
фільм жахів або якийсь страшний сон. Найстрашніше, що вороги розбивають наші серця,
вбивають невинних янголяток, які хотіли
жити, які не встигли відчути смак щасливого життя. Попри все, моя рідна Україна
тримається, не здається і бореться…Нас хотіли роз’єднати,
але цим лише об’єднали. Український народ незламний, в’язаний
хоробрістю і силою духу. Збройні Сили України – наймужніші. Оборонці відважні…
Це приклад незламності духу. Весь світ пишається їхньою силою, витримкою та
безмежною любов’ ю до своєї Батьківщини. ЗСУ продовжують боротися за Україну,
свободу та мирне небо над головою кожної людини на нашій землі цінною власного
життя.
Наша
рідна ненька Україна обов’язково переможе, не здасться і вистоїть в цій
страшній, безжальній війні. Ми разом боремося та допомагаємо нашим ЗСУ, кожен
із нас – воїн, кожен із нас переможе, разом – ми сила…
Слава
Україні !
Слава
ЗСУ!
Мирослава ХОМ’ЯК,
студентка луцького педагогічного
коледжу.