Хлібороби працюють
на результат
На Херсонщині загарбники крадуть сільськогосподарську
техніку і запаси зерна, все вивозять у Крим, а відтак – ще далі в Росію. У
східних областях зумисне нищать припаси продовольства, не допускають
гуманітарних вантажів, щоб посіяти страх та створити штучний голодомор, як це
вже бувало у 30-ті роки минулого століття. Хліборобський фронт стає все
значущім і битва за нього розгоряється вже у світовім масштабі, бо ж Україна
дає 10 відсотків зернових на планеті. У зонах бойових дій битва за врожай
ускладнюється через бомбардування, обстріли та мінування.
Тим актуальнішим для України і світу стає хліборобський
фронт Волині, де є родючі грунти і найсучасніші технології господарювання.
Головне ж – висококваліфіковані кадри, техніка, високоякісні вітчизняні і
зарубіжні сорти культур, міндобрива. Серед найпотужніших і знаних бійців
хліборобських компаній – «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ»,
яка є материнською компанією для групи агропідприємств ТМ «ВІЛІЯ». Редакція
«Волинської газети» попросила її фахівців розповісти про весняні клопоти та
битву за врожай 2022 року.
Як у цім році пройшла посівна? Скільки і чого посіяли та
посадили? Якими сортами культур послуговувалися? На усі ці питання відповідав
керівник аграрного департаменту ТзОВ «Волинь-зерно-Продукт»
Ярослав Мазуренко.
– Посівна в цьому році пройшла
напружено. Спочатку ми розпочали з ярої пшениці, посіяли 1500 га, тоді 800 га
цукрових буряків, 14000 га кукурудзи, яка є нашою основою та 9000 га сої.
Висівали сорти кукурудзи та сої тільки
закордонної селекції, буряки – гібриди в основному німецькі та французькі.
– Чи
достатньо вологи для вегетації рослин?
– Щодо забезпечення вологою, то
на більшості полів її вистачає, винятком є окремі площі поліського регіону, де
більшість піщаних ґрунтів, для яких
десять днів без опадів і там вже її нестача.
Наприклад, в Ковельському, Володимирському районах пройшли невеличкі локальні
дощі і на основних масивах відчувається мала кількість вологи.
– Для
аграріїв дуже важливо своєчасно провести підживлення культур. Чи встигли
вкластися у потрібні терміни і чи достатньо було для цього у вас добрив? У ЗМІ,
зокрема, писалося про значну партію конфіскованих мінеральних добрив на
Рівненщині, яка мала намір поділитися частиною із волинськими аграріями… Чи
дісталося щось волинянам?
– Щодо підживлення,
тут ми спрацювали чітко: запаси добрив у нас були сформовані на зиму, тому все
виконали вчасно, в потрібні терміни, а отже, ми підживили 9000 га озимого
ріпаку, 8000 га озимої пшениці, 1000 га озимого ячменю. На зараз обробили
рослини усіма необхідними засобами захисту та вже через два місяці ріпак та
озимий ячмінь потрібно буде жнивувати.
Про конфісковані
добрива вперше чую, а значить – вони пройшли повз нас.
– Як
почуваються озимі культури? Чи всі перезимували? Які ваші прогнози на майбутній
урожай? Будемо з хлібом?
– Оптимістично дивимося на стан
посівів. Розраховуємо, що зберемо гарний врожай, якого нам вистачить для наших
потреб.
– Наскільки потужну техніку маєте і чи
достатньо її для господарювання?
– Абсолютно забезпечені
сучасною технікою і цьогоріч плануємо збір врожаю тільки власними комбайнами,
тобто маємо техніку не тільки для обробітку, а й для збору.
– Чимало
кваліфікованих кадрів призвані у Збройні сили України і територіальну оборону.
Чи достатньо у вас механізаторів, агрономів, щоб тримати хліборобський фронт?
– Агродепартамент групи
компаній ТМ «Вілія» складається з 433 працівників, окрім того, зберігаємо
робочі місця для тих, хто захищає нас у військовий час, а це 21 робоче місце. Критичної
нестачі персоналу для виконання усіх агропроцесів поки не відчуваємо, хоча шукаємо
механізаторів та деякі позиції працівників інженерного складу в с. Топільне Луцького
району Волинської області та с. Соснівка Пустомитівського району Львівської
області. В березні 2022 року скористалися можливістю відстрочки працівників від
строкової служби, де було «заброньовано» більше 100 працюючих.
– Доводилось
чути, що фермери скаржаться на проблему з реалізації зерна, мовляв: «Порти наші під окупацією і змоги
експортувати немає.
Ми маємо великі перехідні запаси зернових, їх ми не можемо реалізувати, а в
перспективі –
нові жнива і не буде куди складати цьогорічний урожай». Як із цим на Волині?
Цю ситуацію попросила прокоментувати трейдера
компанії «ВІЛІЯ-ТРЕЙД» Володимира Божка.
– Станом на
сьогодні аграрії не в змозі переробити 20 млн тонн запасів, які залишилися в
Україні через пропозицію, яка в декілька разів перевищує потреби серед українців
(можливості щодо переробки та зберігання). Доступ до портів або заблоковано
(Херсонська, Донецька, Запорізька обл.) або вихід суден в море не можливий (порти
Миколаїв, Ольвія, Чорноморськ, Одеса),
тому ринок зараз повністю орієнтований на внутрішніх споживачів у Європі. І тут
виникає ряд питань:
– мала пропускна
здатність залізничних станцій на кордоні з Європейськими країнами;
– бюрократичні
перепони країн Європи щодо імпорту та сертифікації зернових;
– обмеженість
вантажоперевезень сухопутними шляхами;
– відсутність
достатньої кількості європейських вагонів для перевезення зерна;
– обмеження
пропускної спроможності європейських логістичних центрів;
– нестача водіїв
для міжнародних перевезень автотранспортом.
Тому зараз
напрацьовуємо логістичні зв’язки з нуля та посилено будуємо нові складські площі.
Логістичні виклики
є для нас і новими можливостями тому, що географічно один з наших елеваторів
знаходиться поруч з польським кордоном. Очікуємо, що інвестиції в логістику
будуть працювати для нас не тільки в коротко- але і довгостроковій перспективі.
Крім того, в структурі нашої компанії є млини, які переробляють 55 тис. тонн
пшениці на рік, додатково будуємо новий млин, який дасть змогу переробляти ще 40
тис. тонн пшениці на рік.
Об’єднанні зусилля
суспільства, підприємництва, аграріїв та державних установ вже дають результат
і втілюють надію на позитивний розвиток країни.
– Бажаємо вам успіхів і дякую за вичерпні відповіді та
коментарі.
Ірина ДУДКА.
На фото: дружня
хліборобська родина компанії «Волинь-зерно-продукт».