Охоронці з
20-літнім стажем
Цілорічно, вдень і вночі впродовж двох десятиліть
заступають на охорону унікальних угідь Черемського природнього заповідника троє
друзів – Андрій Мельник, Анатолій Петрук та Федір Мельник. Цих великих і
заповзятливих природолюбів, відважних слідопитів та професіоналів знають в усій
окрузі і колеги лісівники, і жителі Маневиччини та поблизьких сіл Рівненщини, а
також науковці цілої України та туристи…
– Яка пора року
найважча для вашої служби? – цікавимося у Андрія Олександровича.
– Кожна має свої труднощі і принади… – мовить на те
роздумливо. – Весна, як правило, приходить з багатоводдям, бувають місцини,
куди добратися можна хіба що на човні або в рибальських чоботях… Нам же
потрібно і нерестовища вберегти від броконьєрки, й режим тиші для звіра і птиці
забезпечити. У посушливе літо – постійна загроза лісових пожеж. В осінь є охочі
пополювати на гриби та журавлину, а їх заготівля у заповіднику заборонена. Зима
– на сніги і морози щедра, так що рятує тільки плита і кожух.
Він серед колег вважається старійшиною, адже влаштувався
на роботу у природний заповідник раніше від інших – 1 квітня 2002 року.
Починав
з посади лісника. Зараз працює інженером з охорони природних екосистем ІІ
категорії. Разом із дружиною Надією Василівною виховали трьох красенів синів,
чекають на невісток.
Анатолій
Васильович Петрук прийшов у Черемський природний парк місяцем пізніше від
товариша – 1 травня 2002 р. Так само влаштувався спочатку лісником, а тепер
займає посаду інженера з охорони природних екосистем ІІ категорії. З дружиною
Оленою Леонідівною виховали семеро дітей – четверо синів та троє доньок, мають
вже невісточку і зятя.
–
Вам доводиться чергувати вдень і вночі, обійти вздовж і впоперек усі лісові і
болотні угіддя, обпливти озера… Хто-хто, а ви, мабуть, таки зустрічали колись
Чірмуса та Оха, про яких оповідають місцеві старожили? – зазираємо у доброзичливі
очі нашого співрозмовника.
–
Раніше, як ще ріс наш дуб-старожил, Чірмус приходив на гостини до Оха в це
дубище, – загадково промовляє Анатолій Васильович. – Там було дупло з корчму
завбільшки… Можна було навіть бурю, якщо хтось не боявся, перечекати… Але
ні з Чірмусом, ні з Охом ці 20 літ кави не пив, – і вже жартома: – Знаєте,
керівництво у нас строге, забороняє з міфічними істотами кавувати…
При
розпаленому вогнищі біля «Лісовичка» – невеличкого і єдиного в
десятикілометровій орбіті будиночка – розпитуємо в унікального природолюба й
краєзнавця Федора Мельника про дивовижі поліського краю.
Федір
Сергійович з усіх трьох ніби й наймолодший у штаті – працює у Черемському природному
заповіднику з 10 жовтня 2002 року. Починав з посади єгеря, доріс до інспектора
з охорони природо-заповідного фонду ІІ категорії. З дружиною Надією Іванівною справили
два весілля для доньок, надбали двох зятів і п’ятеро козаків-онуків та одну
внуку, пишаються ними і душі в них не чують.
Федір
Сергійович – професійний природоохоронець і надзвичайно цікавий оповідач. Він
знає повадки кожного звіра. Чого варті його розповіді про «всенічні» – засідки
на браконьєрів, нерушно, від заходу і до сходу сонця, проведені на дерев’ї.
Яких тільки звірів він не бачив під собою – лосів, оленів, козуль, диких
кабанів, лисиць і навіть вовків, хоча ті і мають надзвичайний нюх на людей і
їхні рушниці. А як цікаво оповідає про бобрів, які «допомагали» його жінці
моркву та буряки «проривати»…
Зачаровані
цими оповідками, якось за гарячим чаєм та смаженою картоплею, запитали у нього
про поліських травознаїв та відунь.
–
Ви, Федоровичу, стільки ночей провели на дерев’ї, бачили всілякі дива, різну
звірину, а чи не доводилося вам стрічати чоловіків-характерників чи поліських
красунь, що вночі чарзілля копають, а, може, Ви бачили як на Купалу цвіте
папороть? Чи й самі, бува, не знайшли її, бо Вас усі всезнаєм називають?..
На
те Федір Сергійович тільки усміхається та підкидає смаженої картоплі, іноді
юшки підливає у тарілки або й у зимову пору полінце підкладує у плиту… Нічого
не говорить… Хто ж розказує секрети Полісся? Та якось скрушно зітхнув: «Була
небезпека диким свиням, то вони до нашого будиночка примандрували… Нам тільки
здається, що звірі нас не розуміють, насправді вони відчувають людську
доброту…»
– Це один з найкращих
нарядів служби державної охорони природо-заповідного фонду Черемського
природоохоронного відділення служби державної охорони природо-заповідного фонду
Черемського природного заповідника, – каже про трьох своїх працівників очільник
Черемського природного заповідника Володимир Мирка. – Вже двадцять років усі
троє заступають на чергування у свою зміну. Відповідальні, надійні і
добросовісні.
…І патріоти України. Її захисники і бережники.
Андрій
СЕМЕНЮК,
начальник відділу служби державної охорони природо-заповідного
фонду Черемського природного заповідника.
На фото
Василя Бережного: зліва направо –
Андрій Мельник, Федір Мельник і Анатолій Петрук.