Посадка
Довгенько в «несоюзних» був я
(звучало майже як тавро)…
У безідейних борсавсь буднях,
не мав і гадки про бюро…
Авжеж, не пурпуровий парус
значка завбільшки з мідний гріш
на горизонті мрів – я паривсь
тим, що на грішній жив Землі.
І мусив чітко визначатись:
бикам хвости крутити вік
чи сісти у червоний чартер
із рейсом у один лиш бік…
Тож був я, був у комсомолі.
Це, щоб питання зняти всі,
кажу цікавим. Вдячний долі,
що не пустив життя на пси,
що сів літак у чистім полі,
як потай в Бога і просив…
Микола ЦИВІРКО
Мал. Анастасії Цюриц