У віці 83 років помер легендарний український художник
Анатолій Василенко. Він створив безліч карикатур для сатирично-гумористичного
журналу «Перець», а також ефективно працював в інших виданнях та книжковій
індустрії.
Головний редактор газети «Kyiv Post» Ольга Руденко, де
в останній період трудився Анатолій Василенко, написала:
«У «Kyiv Post» у мене був один дуже особливий колега,
з яким я постійно спілкувалась, але жодного разу не бачилась. Це був наш
карикатурист Анатолій Василенко, єдина людина, яку ми всі називали лише
по-батькові – Анатолій Петрович. Багато років раз на тиждень, о 12 годині
у середу, я дзвонила Анатолію Петровичу і передавала йому наші ідеї для
карикатур. Анатолій Петрович був легендою. Всі знали, що йому біля 80 років, що
він малював для «Перця» й ілюстрував «Тореадори з Васюківки» (роману Всеволода
Нестайка), і що він не користується комп’ютером, інтернетом, чи смартфоном. Тому
зазвичай після дзвінку я роздруковувала референси для нього – фото політиків,
які мали фігурувати в карикатурах цього тижня – і відправляла їх із водієм в
його студію. Наступного ранку водій привозив свіжі акварельні малюнки на
аркушах цупкого паперу. Підписи придумували в редакції. Інколи виходив
miscommunication і малюнок відображав не зовсім те, що мав – тоді ми
придумували, як «докрутити» його підписом».
Слід зазначити, що за життя Анатолій Василенко встиг
виховати цілу плеяду художників-карикатуристів, в тому числі і з Волині.
Щодо
журналу «Перець», то його створили в період існування УРСР як ідеологічну
противагу аналогічному виданню ОУН і УПА «Український перець». Але після
здобуття Україною Незалежності видання з різних причин почало згасати.
Незважаючи на зусилля групи ентузіастів, навіть після нетривалого відродження
воно знову закрилося. І це ще один докір в бік влади всіх періодів, яка не
навчилася розрізняти головне від другорядного. Особливо під час війни з росією,
яка точиться з 2014 р., сатира та гумор – гостра зброя проти ворога.
Але… От і Анатолія Василенка не стало…
Світлана КОМА.
На фото «Української правди»: таким був Анатолій
Василенко.