Резонансна
справа Івана Братчені, якого у народі ще називають «продавцем міністерських
посад», наближається до свого логічного завершення. У разі доведення його вини,
йому «світить» до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо, за версією Департаменту стратегічних
розслідувань Національної поліції України, чоловік налагодив злочинну схему
вимагання коштів за ніби то допомогу в призначенні на керівні посади у Кабінеті
Міністрів України. А на шахрайській схемі він наче заробив понад 1,5 млн
доларів.
У зв’язку з тим, що обвинувачення є досить
серйозним, справу розглядає колегія суддів у складі: головуючого Вячеслава
Покидюка, суддів Алли Полюшко та Анатолія Марчука.
Два роки судової тяганини і нарешті суд почув версію
подій від самого обвинуваченого. Свої покази Іван Братченя озвучив під час
засідання 6 липня.
На початку слухання підсудний зачитав ряд зауважень,
які на його думку, свідчать про його невинуватість та наклеп зі сторони
потерпілих.
Так, за його словами, дуже дивно, що громадянин З.
не зміг назвати банк у якого брав позику, що скарги усіх потерпілих, хоча дуже
різняться у часі, але практично ідентичні за змістом. Також він запевнив суд,
що якщо б хотів ошукати З. і К.,то не запрошував би їх до себе додому та не
знайомив зі своєю дружиною. А також звернув увагу, що брав кредити в двох
банках, про що свідчать відповідні квитанції, і мають викликати сумнів про
наявність пред’явленого йому «заробітку».
У версії Івана Братчені: громадяни К. і З. підіслали
громадянина С. та змовились з правоохоронними органами, аби його підставити та
наказати за «неслухняність».
З його слів, у 2015 р. він висловив своє бачення
побудови політичної організації (партії), яка б змогла виграти вибори та
активно впливати на ситуацію в країні. Саме ідея створення політичної партії
«Масони України» й об’єднала навколо себе обвинуваченого та потерпілих З. і К.
Останнього, до слова,було обрано головою політичного об’єднання і в подальшому
він міг би очолити країну. За словами лідера Демократичної партії у Луцьку, він
навіть підготував список людей, які були компетентними та могли стати членами
новоутвореного формування, однак всі вони відмовились, почувши імена його
союзників.
У 2017 р. за словами підсудного, йому вручили
печатку масонів, та пообіцяли, якщо він добре працюватиме, то згодом отримає
таку ж, як у громадянина З. (золоту, – Авт.).
Що, як він підкреслив, свідчить про певну ієрархію у їхніх стосунках.
Далі між ними стався розкол, через кандидатури
Сергія Арбузова та Віктора Тихонова з колишнього уряду Азарова, яких начебто
хотів залучити потерпілий К. і на, що у свою чергу, спротивився Братченя.
І начебто йому пропонували суму «вартості київської
квартири», аби він відійшов від справ.
Однак згодом стосунки наче налагодилися, і
потерпілий К. попросив оформити громадянина С. До слова, за весь цей час,
партія так і не була офіційно зареєстрована. І при першій зустрічі Іван Братченя
начебто замітив мікрофон та навіть допоміг його поправити, адже думав, що таким
чином, його контролює К.
А гроші, які він при цьому взяв, були пожертвуванням
для політичної сили.
«Ці два красавчики (З. і К., – Авт.) – це співробітники ФСБ, які займалися і займаються ворожою
діяльністю в Україні», – наголосив Іван Іванович.
На завершення обвинувачений запевнив, що його
обговорюють, і ніяких грошей він не брав, ба навіть сам оплатив громадянину З.
пальне у районі 18 тис. грн. для робочих поїздок. Свою вину не визнає.
Також вкотре Іван Братченя наголосив, що відеозапис
не цілий і частину, яка його виправдовує, було вирізано.
«Якби я взяв ті гроші, невже ви думаєте, я б чекав,
коли по мене прийдуть?», – запитував обвинувачений.
Під час допиту, судді поцікавилися навіщо при
написанні заяви про вступ у партію (незареєстровану, – Авт.), потрібно було ще складати клятву. На це Іван Іванович
спочатку відповів для важливості, а потім визнав, що це була його помилка.
Прокурор же поцікавився, як можуть бути вирізані
частини, якщо запис розпочався задовго до зустрічі обвинуваченого з потерпілим
та не переривався?
Однак підсудний залишився на своєму.
Коли ж у нього запитали, чому він ні слова не
сказав, коли говорили потерпілі, Іван Іванович повідомив, що діяв за порадою
своїх адвокатів, адже боявся, що це зможуть використати проти нього та змінити
суть обвинувачення.
Заслухавши покази обвинуваченого, його захисники
подали клопотання про повторний допит потерпілого К., однак суд його відхилив,
зазначивши, що у всіх учасників була можливість уточнити всі деталі процесу.
Також сторона захисту попросила про перерву для
підготовки судових дебатів. Крім того, зважаючи на те, що 10 липня спливав
термін тримання під вартою, прокурор запросив його продовжити ще на 60 днів з можливістю
внесення застави.
У результаті суд оголосив про закінчення судового
слідства. Також було продовжено міру покарання до 3 вересня, а у зв’язку з
періодом відпусток, справу відклали до 30 серпня.
Далі буде…
Ольга
КОНОНЧУК.
Фото
авторки.