У київських школах не викладатимуть
російську мову навіть факультативно. Так само діятимуть і в багатьох іншихї
областях України. А на Волині, навіть біля кордону з агресивною Білоруссю, в
шкільних бібліотеках підручників російської мови, виготовлених у рф, хоч греблю
гати! Волинь і досі червона та «край партизанської слави»?!
Про важливе рішення для дерашизації країни повідомив громадський діяч та
політичний експерт Андрій Смолій, про це написала «Українська правда.
Життя». Він опублікував лист-відповідь Київської міської адміністрації
молодіжному клубу “Джура”. Запит до департаменту надіслали 22 липня
ц. р.
«У Департаменті освіти КМДА зазначили, що у навчальній програмі на 2022-2023
рік «не передбачено викладання російською мовою предметів та вивчення
російської факультативно».
Активіст пообіцяв, що триматиме руку на пульсі:
«Сподіваюся, так і буде. З 1 вересня будемо відстежувати ситуацію».
До слова, російську також заборонили у
школах м. Львова, Житомира та Миколаєва.
«Проте раніше мовний омбудсмен заявляв, що дитина може вивчати російську у
школі, якщо її батьки вважають себе етнічними росіянами», – деталізував портал «Волинські
новини».
А що ж Волинь, яку за часів існування
комуністичного окупаційного режиму полюбляли називати «червоною» та «краєм
партизанської слави»?
Виявляється, освітянське начальство досі
не ухвалило жодного рішення про заборону вивчення російської мови. Тому
особливо в поліських громадах, розташованих на кордоні з наложницею владіміра
путіна Білоруссю, досі в шкільних бібліотеках гори підручників російської мови,
випущених ще в далекому 2008 р. і через креатуру кремля під назвою «россотруднічєство»
масово поширеної по українських навчальних закладах.
Як пояснила одна з директорок, побажавши
залишитися інкогніто, російську мову факультативно буквально вимагають… батьки учнів. Мовляв, от
війна мине, і ті, як і вони самі, знову будуть їздити в рашку на заробітки.
Наче нічого й не відбулося… А
місцеві депутати та виконавчі органи влади вдають, що нічого не бачать і не
чують…
Дивна логіка. А, помножена на засилля
структур російської православної церкви в Україні (офіційна назва – УПЦ), то в
умовах надзвичайного періоду воєнного стану – загрозлива. Бо, виявляється,
потенційні сепаратисти не десь далеко на Сході чи Півдні, а тут, під боком…
Проте українські військовослужбовці,
виявляючи подібну підривну літературу, довго не панькаються: вогонь у польових
умовах треба ж якось розводити?
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: один із примірників
підручника «русского язика»,
виявлених у поліських школах.

