Чи накинуть
міністр Олександр Ткаченко і нардеп Микита Потураєв на Президента «тінь
диктатора»? І в якому окопі виявиться волинянка Ірина Констанкевич?
Національна
спілка журналістів України 20 вересня ц. р. надіслала Комітетові Верховної Ради
з питань гуманітарної та інформаційної політики свої пропозиції щодо
законопроєкту «Про медіа», який у нинішній редакції вважає «найбільшою загрозою
свободі слова за часів Незалежності».
«У листі за
підписом голови НСЖУ Сергія Томіленка наголошено, що більшість онлайн
і друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на поруйнованому війною медіаринку,
цей законопроєкт не підтримують. Досі не враховано жодного пункту з численних
критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних
фахівців.
НСЖУ вважає
посилання авторів законопроєкту на європейську «Директиву про аудіовізуальні
медіа послуги» недоречним, оскільки виконанню Директиви присвячено лише 10%
тексту законопроєкту.
Законопроєкт
«Про медіа» у чинній редакції, всупереч європейській практиці, наділяє дуже
широкими повноваженнями державний орган – Національну раду з питань телебачення
і радіомовлення. Зокрема, Нацрада регулюватиме діяльність не лише телебачення і
радіо, а також друкованих і онлайн ЗМІ, зможе на власне бажання закрити
будь-яке медіа, видавати приписи без проведення жодних перевірок, виставляти
вимоги до глобальних пошукових систем (таких як Google) і соціальних мереж тощо»,
– зазначила Служба інформації НСЖУ.
При цьому
Нацрада насправді не може виступати в ролі незалежного національного регулятора
ЗМІ, оскільки всі її члени призначаються державою, й жодний – журналістськими
організаціями. Фактично це не колективний демократичний органі із числа професіоналів
сфери мас-медіа, а підконтрольний окремим чиновникам на Банковій інструмент
ручного управління ЗМІ.
Тому НСЖУ
просить депутатів «допомогти зупинити найбільшу загрозу свободі слова за часів
Незалежності», врахувати пропозиції НСЖУ при другому читанні.
«Нагадуємо, що
з перших днів своєї передвиборчої кампанії та перебування на посаді, Президент
України Володимир Зеленський неодноразово декларував, що він очолює боротьбу
вільних людей за свободу. В той же час, таке свавільне прийняття чинної
редакції законопроєкту «Про медіа» може накинути на нього тінь диктатора», –
йдеться в листі.
Пропозиції щодо
внесення змін до законопроєкту викладено у таблицях на 12 сторінках.
«1. Вивести
друковані ЗМІ зі сфери регулювання цим законом. Для цього з тексту проєкту до
другого читання словосполучення «суб’єкти у сфері друкованих медіа» в усіх
відмінках вилучити.
2. Усунути
дискримінацію і передбачити рівність усіх видів ЗМІ в правовому полі, зокрема,
місцевих мовників, які наразі є комунальними підприємствами.
3. Чітко
деталізувати форми посилення фінансово-економічної, соціальної та іншої
державної підтримки підприємств медіа. Активізувати протекціоністську політику
держави щодо зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи
податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування
збитків, надання фінансової допомоги українським регіональним медіа.
4. Передбачити
законодавчо надання державної адресної підтримки регіональним суб’єктам у сфері
медіа, які поширюють новинну, громадсько-політичну інформацію про ситуацію в
Україні.
5. Включити до
закону тези про державну підтримку модернізації українських регіональних медіа,
соціальний захист журналістів та членів їхніх сімей.
6. Законопроєкт
рясніє невмотивованими порушеннями норм літературної мови.
7. Унормовуючи
основні поняття зі сфери медіа, проєкт або не повністю розкриває сутність, або
запроваджує новотвори, значення яких не розкривається», – зазначається основне
у пропозиціях Спілки.
На превеликий
жаль, випускник Факультету журналістики Київського державного університету
імені Тараса Шевченка – міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко – відірвався від реальної
журналістики та набув недоброї слави ворога українського державницького
друкованого слова. Як і його партнер Микита Потураєв – нинішній голова профільного парламентського
комітету, котрий під соусом вимог Ради Європи до України в процесі переходу на
демократичні механізми державного управління намагається захистити олігархічні
ЗМІ та занапастити поодинокі острівці свободи слова, насамперед, місцеві газети…
Слід нагадати,
що Національна спілка журналістів України – найчисельніша в державі творча
організація, щоправда, без статусу та правових механізмів профспілки. До її складу
входять і сотні волинських журналістів, а Ольга Куліш і Володимир Данилюк –
Секретарі НСЖУ (обоє наразі в ЗСУ).
З іншого боку –
волинянка Ірина Констанкевич, народний депутат від Маневицького округу №23
(група партії «За майбутнє»), працює першою заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, до совісті і мудрості якого й звертається Спілка.
Тому єдине
сподівання – на Гаранта Конституції Володимира Зеленського, якому недальновидні
і некваліфіковані радники намагаються накинути на плечі «плащик диктатора»…
Президент України повинен спонукати своїх соратників із правлячої партії «Слуга
народу» врахувати законні та резонні пропозиції НСЖУ. А паралельно нарешті відправити у відставку міністра Олександра Ткаченка, тим паче, що в нього вже давно є сумнівного походження квартира в м. Лондоні…
Світлана КОМА.
Ілюстративне фото Служби інформації НСЖУ.