Команда
Міжнародного літературного фестивалю “Фронтера” продовжує літературні зустрічі
й розмови. Цього разу лучани мали змогу дізнатися про видатного польського
класика Корнеля Філіповича та поспілкуватися з видавцем його творів Юрієм
Завадським та авторкою біографії — Юстиною Соболевською. Захід відбувся за
підтримки Генерального консульства
Республіки Польща в Луцьку.
У РЦ
“Промінь” зібралося майже сотня поціновувачів літератури, аби дізнатися, хто ж
такий, Корнель Філіпович та що пов’язує його з Україною. Генеральний
Консул Республіки Польща в Луцьку пан Славомір Місяк у вступному слові
зауважив, що радіє літературним зустрічам, які відбуваються попри страшний та
складний час. За його словами, польські митці завжди були представлені на
“Фронтері”, тому і зараз відбуватимуться події, щоправда, у зміненій формі.
Біографка Корнеля Філіповича, письменниця,
літературна критикиня та журналістка Юстина Соболевська зауважила, що завжди
хотіла потрапити на фестиваль “Фронтера”, адже він доволі відомий у Польщі. І
переконана, що після війни таки приїде сюди, а сьогодні з радістю поспілкується
у онлайн режимі. До слова, вона авторка однієї з трьох книг, про яку говорили
під час заходу – “Мирон, Ілля, Корнель. Розповідь про Корнеля Філіповича”.
Юстина Соболевська поділилася й тим, як
працювала над цією історією. За словами письменниці, їй пощастило
поспілкуватися з родиною Філіповича. По-перше, вони пішли на контакт та
передали усю необхідну інформацію та листування. По-друге, були свідомі, що
біографія – це не лише про світлий бік, а й про ганджі та особистість. А
польський класик був далеко не ідеальний: кілька дружин та тривалий зв’язок з
Нобелівською лауреаткою Віславою Шимборською. Про ньго, до речі, Віслава
Шимборськаа часто згадувала у своїх віршах. Натомість місця для Віслави у
творчості Філіповича не знайшлося. Подейкують, що вона настільки цінувала його
талант, що гідним Нобелівської премії вважала саме його.
Протягом усього періоду, що Юстина
Соболевська працювала над книгою, згадували про “загублену валізку” з
листуванням автора. Вона знайшлася на моменті, коли завершений текст планували
віддавати в друк. “Не знаю, як зараз люди писатимуть. Ми перестали
листуватися”, —
жартує Юстина Соболевська.
Керівник видавництва “Крок” Юрій
Завадський розповів, що ідея перекласти Корнеля Філіповича виникла у його друга
та колеги Юрія Матевощука. Він “знайшов” томик “Провінційний роман” польською у
бібліотеці видавця і зауважив: “Дивися, він же з Тернополя. Давай видамо?”
“Я щиро захоплююся роботою перекладача. Бо
сам не взявся б за це”, – каже Юрій Завадський. А тут один сміливець вирішив
перекласти іншого сміливця”. До речі, під час заходу у Луцьку можна було
отримати усі три книги Корнеля Філіповича за донат на волонтерський штаб
“Ангар” (для подальшого закриття потреб ЗСУ). Книги надало Генеральне
Консульство Республіки Польща у Луцьку. Вдалося зібрати готівкою 3790 гривень,
також охочі могли перерахувати кошти безпосередньо на рахунки штабу. До
комплекту книг ввійшли чотири переклади творів Філіповича — “Провінційний
роман”, “Скажи це слово”, “Щоденник антигероя” “Сад пана Нічке” — і бібліографічна
розповідь.
Насамкінець
організатори подякували усім за участь та пообіцяли незабаром анонсувати ще
більше літературних подій на сторінці “Фронтери”.
Наш кор.
Фото організаторів.