Луцька окружна прокуратура звернулася до суду з
позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету та відділу охорони
культурної спадщини Луцької міської ради, аби зобов’язати приватне
підприємство укласти охоронний договір на об’єкт культурної спадщини –
житлово-торгівельний будинок кінця ХІХ ст. на вул. Лесі Українки, 53 у м.
Луцьку. Чим цінна ця споруда?
Прокурори з’ясували, що споруда, яка перебуває у
приватній власності товариства, внесена до Переліку щойно виявлених об’єктів
культурної спадщини як пам’ятка архітектури місцевого значення.
Попри те, що відділ охорони культурної спадщини
Луцької міської ради із 2018 р. неодноразово інформував власника будівлі про набуття
нею статусу об’єкта культурної спадщини та необхідність укладання охоронного
договору, товариство не вчиняло цих дій.
Втрутившись у ситуацію, прокурори в суді
наполягатимуть зобов’язати підприємство укласти охоронний договір на пам’ятку
архітектури, яким будуть встановлені гарантії її збереження.
Цікаво, що споруда ця виникла завдяки працелюбності
відомого на Волині та за її межами дореволюційного виробника цегли Адама
Глікліха, який помер у 1926 р. Ненадовго будинок перейшов у спадщину його
дітям, а восени 1939 р. «перші совєти» родину репресували, а нерухомість
націоналізували.
Так колись ошатний історико-архітектурний комплекс
почав поступово занепадати. А нинішні тимчасові власники крім вигоди від
оренди, схоже, ні про що не думають.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: будинок на вул. Лесі
Українки, 53.