Сучасне
харчування і передчасні хвороби: реальна небезпека
До редакції «Волинської газети» звернувся Кучер І. В. із
Ковельщини. «Маю 58 років, вищу економічну освіту, на жаль, є проблеми зі
здоров’ям – турбує серце. На одній із передач «Запитай у лікаря» було сказано,
що болі в серці виникають через закупорки судин холестерином, який
накопичується в організмі людини внаслідок неповноцінного харчування. Спасіння
у цьому випадку – дорого вартісна операція – шунтування (заміна закупореної
судини). Такі операції не оминають бідних і багатих, олігархів, мільйонерів і
навіть президентів, яким доступне повноцінне харчування. Хотілося б, щоб на
сторінках вашої газети виступили фахівці, причетні до харчування і в доступній
формі розповіли про сучасні методики здорової їжі».
Редакція газети звернулася до медичного консультанта
нашої газети – члена НСЖУ, доктора медичних наук, професора Григорія Семеновича
Стеценка.
– Григорію
Семеновичу, щоб Ви могли сказати про сучасне харчування?
– Харчування – це особиста справа кожного. Характером
харчування визначається, як людина виглядає, веде себе і яке в неї самопочуття.
У залежності від харчування можна виглядати втомленим або бадьорим, молодим або
старим. Не тільки у фізіологічному, а й у психологічному стані. Харчування
визначає смак до життя взагалі і здатність отримувати задоволення від життя.
– Відомо, що
Ваші наукові здобутки пов’язані з харчуванням і мають державні визнання.
– Так, за наукові здобутки маю патент України на винахід
№27162 (Пристрій для діагностики захворювань) і державним Департаментом
інтелектуальної власності визначена його опосередкована вартість понад мільйон
гривень.
Моя базова медична спеціальність пов’язана з лікуванням
органів харчування. Раніше про неї нагадували «Гастрономи» на вулицях усіх міст
і сіл. Гастроном – від латинського «шлунок». У гастрономах було все, що
проходить через шлунок і весь «тринадцятиповерховий» і «дев’ятиметровий»
шлунково-кишковий тракт.
Тепер натомість гастрономів нас чекають супер і
мінімаркети, крамниці під назвами «Авоська», «Торба», «Кошик», поряд з якими
рясно й від «Аптек».
Щоб усвідомити суть значення і вплив харчування на
здоров’я, потрібно заглибитись у його філософію… На третій день створення світу
Адамові і Єві було послання Бога: «Даю вам усяку траву і насіння, все, що живе
і рухається, для їжі. Даю вам 120 років життя (Біблія, книга Буття, ч. 1,3,6,
9,28). Наукою доведено, що «у божій їжі є все необхідне для життя людини:
білки, жири, вуглеводи, мінерали, вітаміни та інші харчові речовини. Століттями
люди оптимізували своє харчування, спираючись на свій життєвий досвід і досвід
попередніх поколінь.
– Мабуть, вчені
цікавилися, що і як люди вживають у їжу?
– У 1920-30-х роках вчені почали вивчати харчування серед
людських поселень, де ще не було так званої цивілізації. Раціон харчування тут
був досить обмежений і складався інколи з одного м’яса або ж риби. Без будь-яких
овочів і злаків. В інших поселеннях люди харчувались одними тільки овочами і
злаками. Виявилось, що в обох випадках такі раціони повністю задовільняли
потреби людини. Ні в одній з людських спільнот за їх місцем проживання не
використовувались технології очищення продуктів. У науковому звіті «Харчування
і фізичне виродження» вчені описують таких людей з гордою осанкою,
виносливістю, у яких кісткова система була добре розвинена, добре розвинені
скули і зуби, як і здоров’я в цілому зберігалося до глибокої старості. Ці люди
не мали поняття, що таке рак, виразка шлунка, підвищений кров’яний тиск, не
було злочинності, психічних розладів, алкоголізму, наркоманії, гомосексуалізму.
Матері годували дітей грудьми навіть не підозрюючи, що існує штучне годування.
Одночасно вчені виявили в поселеннях, де люди встигли
пристосуватись до благ цивілізації білих людей.: білий цукор, біла мука й інші
рафіновані продукти. Тут знаходили людей з дефектами розвитку кісток, криві і
хворі зуби, спостерігали сексуальну розпусту, злочинність, були хворі
серцево-судинними хворобами, туберкульозом. І сьогодні багато корінних жителів
Африки вмирають від кваші оркора – розладу обумовленого дефіциту білка та інших
харчових речовин.
За тривалістю життя Україна на 113 місці у світі. У віці
45-60 років помирає кожен четвертий чоловік і кожна десята жінка. Щорічно
виникає 160 тисяч онкохворих. У 64 відсотках старших школярів виявлені хронічні
хвороби. У 58 відсотків лікарів, які нас
лікують, виявлені хронічні хвороби. Нема статистичних даних про те, скільки
змучених матерів направляється на роботу після безсонних ночей біля ліжечок
хворих дітей, а скільки годин втрачається тільки тому, що їжа в їдальнях шкіл
бідна харчовими елементами. А скільки витрачено
коштів на лікування у стоматологів, через переломи людей похилого віку через
недостачу потрібної кількості компонентів їжі, зокрема кальцію. Так що
«біографія хвороби» і життєвий дискомфорт починається із харчування.
– Значить
проблеми харчування потребують нових підходів?
– У теперішній час зусиллями вчених-новаторів
запропонована нова наука про харчування – нутриціологія., яка вивчає вплив
кожної харчової речовини на роботу нашого організму. Цю науку часто плутають з
дієтологією – наукою, яка встановлювала правила харчування при хворобах. Нутриціологія націлена на зміцнення здоров’я
і вказує кожній людині, яка значення їжа має особисто для нього.
– Але ж
існують сьогодні рекомендації сучасних вчених стосовно режиму і якості
харчування в дитячих садках, школах, армії…
– Так, існують принципи збалансованого, адекватного,
раціонального, роздільного , дієтичного харчування, але вони, на жаль, не
вплинули на показники здоров’я населення. Наприклад, вчені Павлов І.П., Певзнер
М.І. запропонували дієтичне харчування, яке складалося з п’ятнадцяти
лікувальних дієт. В довіднику з дієтології на майже 500 сторінках розписані 262
їстівних продуктів для лікування при сорока захворюваннях. Але сьогодні із
харчоблока лікарні до хворих поступає їжа в ч0тирьох-шести каструлях різної
ємкості. В існуючих наукових розробках були і є в основному чотири гарних
рекомендації: що їсти, скільки їсти, коли їсти і як їсти. Сьогодні поліклініки
і лікарні переповнені, аптеки отримують прибутки. Порушуються постулати в
медичній галузі. В небагатих країнах, якою, на жаль, і наша країна вважається,
левова частка коштів, виділена на охорону здоров’я, повинна використовуватись
на профілактику хвороб (у нашому випадку поліпшувати якість харчування), а не
на діагностику і лікування, хоча й це також потрібнею Хотілось би, щоб керівники
закладв, де є організоване харчування, особливо дитячих, гне хвалилися тим, що
«добились» посади стоматолога і придбали апаратуру за декілька мільйонів, а
пишались тим, що є посада нутріцієлога, який організував повноцінне харчування
і у дітей старших класів не виявлено хвороби зубів…
– Які нові
пропозиції вносить ця наука?
– Вчені цієї нової науки обґрунтовано доводять хибні
засади сучасного харчування, шкідливість окремих харчових продуктів після їх
очищення і рафінування. Візьмемо для прикладу хліб. Це показник здоров’я нації.
Він складає вагому частину раціону особливо у людей з низьким рівнем доходів.
Ми з особливою шаною ставимося до людей, які вирощують зерно для майбутнього
хліба і «хвала рукам, що пахнуть хлібом».
Після того, як зурне змелене на борошно, вміст в ньому
масел починає окислюватися і гірчити. Через те смакові яксті і термін
зберігання борошна зменшується. Тому якщо не очищати борошно від частинок, які
швидко псуються, потрібно щоденно молоти зерно або ж зберігати змелене борошно
у холодильниках. Харчовим компаніям це не вигідно, а вигідно отримувати
прибуток. Так ось, науковці довели, що білий хліб (із очищеного борошна) у
порівнянні з цільнозернистим містить менше харчових речовин: вітамінів групи Б
на 60-80 процентів, мікроелементів магнію, кальцію, калію, заліза – нап 60-70
процентів, 100 % втрачається вітамін Є, білок – на 22 % від загального білка в
зерні. Твердження харчовиків, що білий хліб, збагачений вітамінами, не гірших
щодо харчової цінності від цільного зерна не відповідає дійсності.
Також втрачаються необхідні для здоров’я речовини при
приготуванні каш швидкого приготування, макаронних виробів, крекерів, печива,
кексів. Сумно констатувати той факт, коли діти, школярі молодших класів
купляють і вживають напівфабрикати (чіпси, кекси та інші). А в старших класах і
після школи є клієнтами стоматологічних поліклінік.
– Чи можливо
скласти раціон харчування, використовуючи здобутки науки нутриціологія і чим
він відрізняється від існуючих?
– Традиційні довідники вказують склад харчових речовин у
100 грамах їстівної маси і не дуже зручні для складання раціонів. Наприклад,
згідно з такими довідниками в 100 грамах згущеного молока із цукром знаходиться
більше харчових речовин, аніж у 100 грамах свіжого молока. Змінювати свіжість
молока і добавляти цукор – це вже більш калорійна їжа, але менш корисна. Для
зручності оцінювання калорійності харчових продуктів запропонований індекс
харчової щільності (ІХЩ). А добову потребу енергії формувати згідно
«калорійного кошика». Це дає можливість
більш раціонально складати харчові раціони для різних груп населення і
оптимізувати витрати на продукти харчування. А в кінцевому результаті це
позитивно вплине на здоров’я. Але для цього потрібні спеціально підготовлені
фахівці. Сьогодні в школах вивчають іноземні мови, є спортивні секції, художня
самодіяльність, знайомлять з ІТ технологіями, а вивчення основ харчування
немає.
– А як же
все-таки правильно харчуватись у сучасних умовах?
– Приводжу розповідь вченої-ідеолога нової науки
нутриціології про те, як вона годує свою сім’ю. «Щоб забезпечити потреби всіх
членів сім’ї у вкрай необхідних вітамінах групи Б у мене більше 10 років немає
запасів білого борошна, а тільки борошно із цільної пшениці, вирощеної без
мінеральних добрив. Я випікаю хліб сама і додаю в тісто пшеничні зародки. Хліб
і залишки муки зберігаю у холодильнику, тому що при кімнатній температурі
руйнується вітамін Є. ми рідко їмо каші – в них багато крохмалу, інколи я купую
продукти, приготовлені для діабетиків. І які не мають вмісту крохмалу, а тільки
пшеничний білок. Покращення харчування потребує спочатку немало зусиль в
основному психологічного плану».
Цікаві висловлювання всім відомого Брегга: «Те, що я їм,
може не сподобатися всім, кожна людина неповторна, тому не існує універсальної
дієти, пригодної для всіх. Головне – виключати всі продукти, зруйновані
технологічною обробкою».
– Як
пов’язане харчування з підвищеним холестерином, який впливає на серце, про що
запитує наш читач?
– При вживанні жирів (хто більше, хто менше), хто дорожче,
хто дешевше, яйця, печінка, тваринне масло, молоко, сало та інші продукти) в
організм потрапляє холестерин, який вкрай необхідний для функціонування мозку,
дітородної функції, утворенню гормонів тощо. Нормалізацію рівня холестерину у
крові сприяють вітаміни Б2, Б4, Б6… Якщо в організмі недостатньо хоча б одної з
цих речовин рівень холестерину підвищується. «Холестеринова проблема» виникла у
1910 році, коли наступила ера промислової обробки зерна і настав час дефіциту
вітамінів і мінералів. Збагачення борошна не дало бажаних результатів. Через це
холестерин відкладається на стінках всіх артерій і викликає їх затвердіння –
атеросклероз. Спостерігається зниження слуху, зору, судоми в ногах, сплутаність
свідомості. Особливо небезпечно, коли холестерин відкладається у судинах серця,
що потребує видалення таких судин. Офіційна медицина рекомендує обмежувати
прийом жирних продуктів. А в той час нутріціологи навпаки рекомендують вживати
масло, яйця й іншу багату холестерином їжу, але з обов’язковим вживанням вітамінів
групи Б і мінералів магнію.
За прогнозами вчених проблеми, пов’язані з відкладанням
холестерину, будуть наростати. В дослідах на людях було встановлено, що при
одно-дворазовому харчуванні холестерин у крові підвищується, і навпаки, якщо
їсти часто і невеликими порціями, то він знижується. Яскравим прикладом того,
яку шкоду здоров’ю наносять рафіновані продукти, наприклад, борошно вищого
сорту є історичний факт. У Німеччині під час Першої світової війни і в Англії
під час Другої світової війни з метою економії харчів хлібні вироби випікались
із цільного зерна із зародками. Як наслідок кількість вітамінів групи Б та
мікроелементів зросла і в цих країнах покращились показники здоров’я і помітно
зменшилась смертність від серцевих хвороб. Є факт, що шах Ірану заборонив
вживати білу муку.
Розмову вели
Володимир ПРИХОДЬКО,
Сергій ЦЮРИЦЬ.