За останні місяці українські дрони майже
щодня атакують російські міста не лише біля кордону, але і у глибокому тилу.
Виробництво власних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) вдалося наростити в
сотні разів, каже влада. Але є суттєва проблема, яку досі не вирішили.
Поточний рік мав стати переломним в
українській безпілотній авіації. Уряд виділив рекордні 40 млрд гривень для
інвестиції у вітчизняних виробників, прибрав більшість бюрократичних бар’єрів
для них і підвищив рентабельність праці.
«Точно
можу сказати що умови для виробництва БПЛА в Україні точно одні з найкращих в
Європі, а можливо і в світі», – заявляє віцепрем’єр-міністр, очільник
міністерства цифрової трансформації Михайло
Федоров.
За його словами, виробництво українських
безпілотників збільшили в 100 разів, порівняно з минулим роком.
Здавалося б, шлях до стрімкого прориву
був відкритий.
І перші результати не змусили себе довго
чекати. В травні вперше безпілотник атакував московський Кремль, згодом такі
польоти українських дронів до російської столиці стали майже регулярними.
Зокрема, тричі постраждали хмарочоси комплексу «Москва Сіті».
Крім того, БПЛА атакували об’єкти в
Пскові (майже 700 км від кордону України), Орлі і Брянську (обидва за 200 км
від кордону), Туапсе та Сочі (обидва за 500-550 км від України).
Українська влада напряму не бере на себе
відповідальність за більшість атак і не розкриває, які саме безпілотні
комплекси використовувались для цих ударів. Водночас анонсує, що восени
виробництво БПЛА масштабується, а значить, і зросте кількість вдалих атак.
Наразі в Україні є близько 200 компаній,
які займаються виготовленням безпілотних комплексів. Приблизно 50 з них вже
пройшли всі процедури з отримання дозволу і постачають свої вироби до війська.
Це в 12 разів більше підприємств ніж минулого року.
Лінійка українських БПЛА надзвичайно
широка. Тут і розвідувальні дрони літакового типу, великі ударні безпілотники і
маленькі коптери-камікадзе.
Колишній військовий аеророзвідник, а
нині профільний радник міністра стратегічної промисловості Ярослав Олійник (позивний «Локі») звертає увагу ВВС, що саме в Україні створились
унікальні умови для виробників дронів.
Тут вони можуть відразу протестувати
свій виріб в реальних бойових умовах, отримати фідбек і швидко доробити, або
повністю переробити його після зауважень.
Серед українських готових розробок він
виділяє дрони-камікадзе і розвідувальні БПЛА. Їх він називає «конкурентоздатними» на світовому ринку.
Одна з їхніх переваг – якісний зв’язок і
покращена завадостійкість. Чиновник погодився назвати ВВС власний топ українських
БПЛА.
На першому місці, на його думку, –
розвідник Shark, створений компанією «Укрспецсистемc». Його прийняли в експлуатацію минулого року. За
даними виробника, цей БПЛА, стійкий до РЕБ, може вести розвідку територій на
дальність до 80 км і на висоті до 3 км над землею.
«На мою думку, Shark – це один з найбільш
топових українських розвідувальних дронів. Він краще російського «Орлана», це безсумнівно», – каже «Локі».
Серед розвідувальних дронів він також
виділяє «Лелеку-100» .
Цей безпілотник, відомий також як Ciconiaстворила фірма DeViRo ще 5 років тому. Основною
перевагою БПЛА є просунута інерціальна навігація, яка дозволяє працювати в
жорстких умовах і в умовах відсутності GPS. Апарат має електричний двигун, може
летіти на 1,5 км у висоту і в довжину до 100 км. Перебувати в повітрі
безпілотник може до 4 годин.
Серед коптерів-бомберів представник
Мінстратегпрому відзначає «Кажана» і «Вампіра».
Перший – це доволі великий дрон з
шістьма гвинтами (гексадрон), що здіймають його в повітря. Він може нести
боєприпаси вагою до 20 кг, наприклад артилерійські чи протитанкові міни, щоб
скидати їх на голови противника, чи техніку. Має тепловізор для роботи в
темряві, а також розвиває високу швидкість, а тому є складною мішенню для
ворога.
Аналогічно діє і «Вампір» ,
який може нести до 15 кг боєприпасів плюс також вдало працює в темряві, бо має
високоякісний тепловізор.
Василь КУЗЬМЕНКО.
Фото з доступних джерел.