91 рік тому троє польських математиків: Маріан Реєвські, Єжи Ружицкі та Генрик Жигальські зробили те, що здавалося неможливим – вони зламали німецький суперкод, легендарну «Enigma». Це була шифрувальна машина, з допомогою якої командування підводного флоту третього рейху підтримувало зв’язок із субмаринами. В результаті десятки гітлерівських моряків так і залишилися на дні морів та океанів у братських сталевих домовинах… А для чого «Enigma» знадобилася тепер?
Зусилля польських математиків виявилися корисними під
час Другої світової війни для США, Франції та Великої Британії. І, звичайно, Польщі.
Люблінська
газета «Dziennik Wschodni», з якою «Волинська
газета» тісно співпрацювала до епідемії коронавірусу та початку
повномасштабного вторгнення рашистських окупантів в Україну, розповіла, яка
раритетне обладнання та історія стають на озброєння сучасного цифрового світу
та спецслужб.
«Ця видатна команда довела, що вам потрібно думати про
криптологію та проблеми, пов’язані з шифруванням, перш ніж вони виникнуть, –
каже полковник Адам Ґвяздовіч із відділу кадрів Агентства внутрішньої безпеки
(польський аналог української СБУ, – ред.), який також пояснює, що кодування не
є чимось новим.
«Слово «агент» походить від латині. Стародавні римляни
винайшли саме такого чоловіка для спеціальних завдань. Криптологія також відома
протягом тисячоліть. Перший підручник з цього предмету був датований 10
століттям і стосувався сучасної лінгвістичної криптології. Вивчав статистику
звуків і слів у мові та повідомленнях. Своєю чергою, у 16 столітті у Франції
була спеціальна контора, яка мала всі види паперу, якими володіли в країні, і
люди, які там працювали, могли підробити будь-який тип письма, каже Адам Ґвяздовіч.
Ця
машина є робочою легендою. Ми шукаємо людей, які хочуть знову підкорити щось
нове. Звідси наша присутність в університетах, особливо технічних. Ніколи не
знаєш, з чим зіткнеться контррозвідка через п’ять років. Варто мати людей з
аналітичним чуттям, математичними та технічними знаннями, які також хотіли б
зробити щось унікальне, а не слідувати шаблонам», – каже полковник Адам
Ґв’яздовіч, представляючи «Enigma».
Це
один із трьох примірників, що належать ABW. Їх не більше 10 штук по всій Польщі, які
дісталися країні як трофеї після падіння нацистського режиму в 1945 році.
А
показ шифрувальної машини в Люблінському політехнічному університеті був
нагодою не лише для студентів спробувати зламати код. Агентство внутрішньої
безпеки також запросило до своїх лав молодих математиків, інформатиків та
електротехніків.
«Єдине,
чого ми не можемо їм забезпечити, – це нудьги, – стверджує
полковник Адам Гвяздовіч.
Креативний
підхід до пошуку талановитих кадрів, чи не так?
І
він особливо цінний для українських спецслужб, бо навчитися протидіяти
російським хакерам – це також вагомий внесок у Перемогу над окупантами.
Світлана КОМА.
На фото газети «Dziennik Wschodni»:
під час креативного пошуку кадрів в Любінській політхніці з допомогою… «Enigma»
1936 року випуску.