Написала про брата і стала однією з переможниць конкурсу
У кінці 2023 року було підбито підсумки регіонального туру конкурсу краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді “Моя Батьківщина – Україна”.
Приємно повідомити, що у номінації “З попелу забуття” серед 13 представлених робіт творчий доробок «Зруйнована мрія» учениці 7 класу ОЗСО “Поворський ліцей” Левчук Вероніки ( керівник Самчук Л.В.) посів ІІІ призове місце.
У розділі «До річниці скорботи» Вероніка так щемливо згадує про мету своєї дослідницької роботи:
«Льотчик Владислав Левчук – мій старший брат. Вже майже рік минув з дня його загибелі, а я й досі чекаю, коли він повернеться додому. У цій роботі я хочу розповісти вам про молодого офіцера, відважного льотчика-штурмана, героя мого часу. Я хочу, щоб про нього знали всі. А особливо ті, хто живе і житиме на цій вулиці (вулиці Владислава Левчука – авт.).
Разом з мамою і братом Назаром ми опрацювали домашній архів – фото, документи, відео. Зверталися до інтернет-ресурсів. Мені було цікаво дізнатися, чи легко керувати вертольотом, що потрібно знати і вміти, щоб стати льотчиком, хотілося вивчити, якими якостями повинен володіти військовий пілот у бойових умовах. Мені вдалося поспілкуватися з Владиславовими однокласниками, шкільними вчителями, викладачами, друзями, побратимами, записати їхні спогади. Ми відвідали місця вшанування загиблих героїв, де встановлені меморіальні дошки із фото мого брата – площу Соборності у м.Луцьк, Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні [Дод.,с.29], військову частину у м. Новий Калинів Львівської області, де базується 12 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Віктора Павленка».
І взагалі, вся робота написана на одному подиху, так, що проймає кожного. А особливо, коли особисто знаєш родину Левчуків, був знайомий з Владиславом. Вкотре переконуєшся: це справді золотий генофонд і цвіт нації, який сьогодні стоїть на захисті України і, на жаль, гине.
Тому надзвичайно важливо усвідомити, яку величезну і страшну ціну нині ми платимо за те, щоб Україна була, вистояла і розквітла. Важливо зберегти пам’ять про сучасних українських Героїв – таких, як наш земляк Владислав Левчук і багато-багато інших. Саме завдяки їхньому подвигу і самопожертві в України є шанс на майбутнє, який ми не маємо права знівелювати.
«Я вірю, що якщо ти більше за своє життя любив небо, віддав стукіт власного серця, щоб билося наше… і була Україна, то обов’язково маєш стати зіркою. Моєю зіркою. Тією, яка вміє сміятися…
Вічного польоту тобі, братику…».
Хіба ці слова 13-річної сестрички Героя не зобов’язують кожного з нас робити щось для Перемоги України?!
Р.S.: “Щиро вітаємо з творчою перемогою Вероніку Левчук та її наставника Любов Володимирівну Самчук! – йдеться на сайті Повурської громади. – Швидше б настала наша спільна українська Перемога!”
Наш кор.