Кремлівський
синдром
Минулий тиждень, до 24 січня 2024, був
напружено-кривавим, як і всі 700 (3613) днів путінської війни. А що ж
особливого сталося саме цього дня, з рускім воєнним транспортніком ІЛ-76?
Коментар до відео: «Російська брехня про Іл-76. ІПСО про
полонених та зрив обміну YouTube·STERNENKO·25 січ. 2024 р.»
1. Кацапи, як завжди, брешуть.
2. Військовий літак легітимна ціль.
3. Це чергова рашистська ІПСО, інформаційно-психологічна
операція, з основним завданням – «донести звернення» до США, Німеччини, ООН «нє
давать оружіє украінцам! Оні сбілі воєнний самольот, которий виполнял гуманітарную
місію, перевозіл 65 воєнноплених».
4. На другому плані – зірвати обмін військовополоненими.
Адже пуйло раніше заявив «больше нікакіх обмєнов!»
Ширше і глибше зміст цієї ІПСО, більш зрозумілим, буде
виглядати трішки пізніше. А почну свій опис з нагадування поняття про
Стокгольмський синдром.
Терористи і
заручники
В 1973 році шведський злочинець, що тільки-но звільнився
з тюрми, поранив поліцейського-охоронця і захопив у заручники чотирьох
працівників банку, потім зажадав доставити його співкамерника і встановити зв’язок
з прем’єр-міністром Улофом Пальме та погрожував вбивати заручників, якщо його
вимоги не будуть виконуватися. На п’ятий день поліцейські просвердлили в
стелі приміщення отвір і провели газову атаку, злочинців
затримали. А далі почалося найцікавіше.
Вчорашні заручники заявили «що боялися не терористів, які
їм нічого «поганого» не зробили, а поліцію». Доставлений напарник також
стверджував, що він не допомагав злочину, а навпаки, намагався врятувати
заручників. Саме, ошарашений таким перебігом, психолог, який протягом
п’яти днів консультував-допомагав поліцейським, а його
рішення критикувались заручниками, і ввів термін «стокгольмський синдром» –
коли жертва злочину проти своєї волі, «захищає» злочинця.
Між іншим, Стокгольмський синдром не визнаний порушенням психіки,
а характеризується як «нормальна реакція на травмуючі психіку обставини».
Небезпека
Стокгольмського синдрому
Найбільша небезпека Стокгольмського синдрому полягає в
тому, що заручник, який може загинути у будь-який момент від руки злочинця,
противиться своєму звільненню! Відомі випадки, коли під час антитерористичної
операції заручники попереджали терористів про небезпеку від спецназу, або не
видавали терориста, коли він ховався серед самих заручників. Як правило, такий ступор
у психіці жертви траплявся на 4-5 день утримання чи коли вбивали першого
заручника.
Обставини, при яких може виникнути Стокгольмський синдром
найрізноманітніші: політичні і кримінальні теракти, військові каральні
операції, обмеження волі в концтаборах чи тюрмах, і, увага, розвиток
авторитарних міжособистісних відносин у політичних групах…
На сьогодні, всі обставини виникнення Стокгольмського
синдрому це наслідок СВО, спеціальної воєнної операції, придуманої вбивцею
пУтіним. І відповідно до цього, українці в меншій мірі, а росіяни поголовно
«варяться» саме у рашистських «авторитарних між особистих відносинах кремля»,
або – кремлівський синдром.
Розслідування
трагедії МН17
Саме звідти, Люся Арістович у захваті від пуйла та його
мальовано-брехливих прес-конференцій, не розуміючи, що пУтін надута TV кулька,
яка уособлює в собі Антихриста… Саме звідти панічне «українці помилилися з
комунікацією» при обговоренні краху 24.01. російського ІЛ-76… Саме
звідти невпевнене від Президента Зеленського «ми будемо
вимагати міжнародного розслідування», коли він добре знає, як росія на Раді Безпеки
ООН заблокувала міжнародне розслідування трагедії МН17, цитата:
«29 липня 2015 в Раді безпеки
ООН відбулось голосування за створення міжнародного трибуналу щодо
розслідування за фактом збиття літака. Пропозицію зі створення трибуналу надали
Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна. Постійні члени Ради
безпеки США, Велика
Британія та Франція підтримали створення трибуналу, Китай
утримався. Також утрималося два непостійних членів Ради безпеки ООН: Ангола і
Венесуела. При 11 голосах «За» рішення зі створення трибуналу було заблоковане
Росією», кінець цитати.
Ядерні
держави і… мир
І, саме для вгамування таких «тронутих» Стокгольмським
синдромом, слугують слова Головнокомандувача Збройними силами України Валерія
Залужного: «Українці мають воювати до останньої краплі крові, адже якщо зараз
не знищать ворога, то будуть знищені самі».
Адекватною реакцією на «кремлівський синдром», хоч трішки
і запізно, став виступ Міністра оборони Великої Британії Гранта Шаппса, 16
січня 2024 року у серці Лондона, в Ланкастер-Хаусі, цитую: «Звісно, конфлікти
не зникли. Але не всі зрозуміли це так, як ми. Фактично (у цей період
розслабленості Європи) наші противники мобілізувалися. Войовнича
автократична держава – росія – знову входила в гру. І за вісім років по тому,
як путіну зійшла з рук незаконна анексія Криму у 2014 році, він розпочав своє жорстоке
вторгнення в Україну. А зараз, коли росія продовжує свою незаконну
кампанію в Україні, Китай оцінює, чи не втрачає Захід терпіння. До того ж
до росії та Китаю приєдналися нові держави – ядерні та ті, що скоро стануть
ядерними.
Північна Корея має намір збільшити свій ядерний арсенал.
А ще є Іран, який вже досяг збагачення урану до 83,7% – тобто до рівня, якому
немає цивільного застосування. Те, що відбувається зараз, має важливу
відмінність від часів холодної війни. Тоді було відчуття, що, попри все,
ми маємо справу з раціональними гравцями світової арени. А ці нові ядерні сили
набагато нестабільніші та більш ірраціональні.
Стратегія
взаємознищеності
Чи можемо ми покладатися на те, що стратегія впевненості
у взаємознищенні, яка зупиняла війни в минулому, зможе у майбутньому зупинити
удар армії Північної Кореї чи Корпусу вартових ісламської революції? Боюся,
що не можемо. Ще одна нова тривожна обставина: наші противники тепер більше
пов’язані між собою. Ми бачили, як іранські проксі створюють хаос від Ізраїлю
до Червоного моря. росія та Китай оголосили
партнерство без обмежень і регулярно проводять спільні
навчання. А путін у бомбардуванні України покладається на іранські дрони та
північнокорейські балістичні ракети. Їхня дружба зробила світ
небезпечнішим. І це – ті зміни, що сталися за останні роки.
І тепер, коли світ потребує нашої відповіді, ми вже готові
до цього. Ми надаємо Україні нашу непохитну підтримку та мобілізуємо інші
країни до цієї допомоги. Це включає також найбільший пакет допомоги ЗСУ, про
який Британія оголосила минулого тижня.
50 мільярдів
на оборону
Сьогодні, вперше в історії, наш уряд витрачає на оборону
понад 50 мільярдів фунтів на рік – більше, ніж будь-коли раніше. І ми вирішили,
що наші витрати на оборону досягнуть 2,5% ВВП, та будемо прагнути досягти цього
якнайшвидше, щойно наша економіка стабілізується на зростанні.
Але зараз настав час також для всіх союзних та
демократичних країн світу зробити те саме: забезпечити зростання своїх витрат
на оборону.
Адже ера дивідендів від миру закінчилася», кінець
цитати.
Слава богу світ не впав в очікуваний пУтіним ступор і
починає розуміти, що саме, скандували на трибунах фанати харківського
«Металіста» ще 30 березня 2014 року, навіть без перекладу.
росіяни у
ступорі
А от хто впав у повний ступор від «кремлівського
синдрому», так це росіяни: і найближче оточення пуйла, і дві гілки законодавчої
влади, державна дума та рада федерації, не говорячи вже про спецслужби та
засоби масової інформації, які повністю лягли під пуйла, й з усієї сили
захищають свого народного терориста.
Прикро, але виходить у них непогано. Як приклад, Гаазький
суд засудив чотирьох терористів за збиття літака рейсу МН17, визнав росію
винною стороною, а путінський електорат вперто гне своє, цитата: «Внаслідок
пропагандистської кампанії російських медіа, у якій чергувались кілька різних фальшивих,
фантастичних і відволікаючих версій, за однією з яких літак нібито був
наповнений тілами неживих людей і дистанційно підірваний у повітрі зсередини
літака американськими спецслужбами, російське населення донині більше вірить у пропагандистські
легенди аніж у факти. Так, за даними Левада-Центру від 27.07.2022
більшість росіян (86 % у 2021, 85 % у 2022) звинувачують у збитті
Боїнга Україну; лише 2 % вважають винною власну державу, а більшість інших
звинувачують Сполучені Штати», кінець цитати.
Проте, не дивно – Левада-Центр ще той «флюгер» і без
кремлівського синдрому. Будемо сподіватися на більш авторитетні дані від ФБР
США. Вони констатують, що більше ніж в 1200 випадках захоплення заручників з
барикадуванням в приміщенні, стокгольмський синдром відмічений лише в 8%
випадків.
Приємний доказ кацапської інформаційної брехні, свіжий
трофей від Воїнів Збройних Сил України.
Записка
рашиста
Записку знайдено в кишені вбитого рашиста, в перекладі:
Когда ви найдьотє ету запіску, знайтє что в моєй смерті
виновати наші командіри, но в первую очередь путін і Шойгу отправів меня і
тисячі молодих парнєй на убой как скот!
І це не «перші дзвоники» для пуйла, а TV-шоколадка від
російських пропагандонів, тішить пуйла все менше і менше: «Похорон. Велике
приміщення, домовина з покійником, вінки, звучить траурна мелодія, щільно
стоять люди, які прийшли на прощання… Проштовхуючись через
них, до покійника добирається екзальтований чоловік, падає йому в ноги і робить
там якість маніпуляції. Потім відходить у бік, поправляє краватку та починає
щиро молитися. Здивований товариш запитує шепотом:
– Що ти робив?
– Ну, розумієш, все місто оббігав, а квітів ніде не
знайшов…Так я йому шоколадку!»
Постскриптум. Від падіння рускава ІЛ-76 минув тиждень,
фейкова інформаційна раша-хвиля з кремля від «дев’ятого валу» перетворилася в
піну. Як завжди, нічого нового – чергова рашистська ІПСО.
Дякуємо Воїнам Збройних Сил України!
Слава Нації!
Олександр
БАЖИН.