Без категорії

Вірші київського поета Євгенія Юхниці

Вірші київського поета Євгенія Юхниці


*** 

Прийшла пора
щодня публікувати

Витрати
усіх-усіх державних установ.

І що купують
недешеве бюрократні,

І що –
поліція, прокуратура, зонні.

…Без карт
рельєфних бій не виграти. Низо́вини

З висоток,
як в ігрі комп’юторній розстрілюються.

Надіятись
планктонами,

Що виконають
кашалот, анчоус – квоти і обіцянки…

Колега, що
воює – третій календарний рік

За контроль
телефонує, й криє у коментарі.

 23.01.2024р.

                    *** 

Авдієвка
– у кольорі полум’я.

Й
не вгадаєш:

Тут,
осінь,  погрозами голими –

Кров
дренажна?

З
листочків до Бога й сузір’й

У
молитвах

Злітають
обпечена віра

Й
нитка з бинтика…

13.10.2023р.

                      

*** 

Котли, котли… Авдієвка тепер?

Ще плачемо за Ізвари́нський, Іловайський.

Летовище Донецьке, І Дебальцівський.

Амросьєвський, Оленівський теж смерк…

…Летовище Луганське, там теж – так.

 

Загрозливі новини за Авдієвку –

Поцупленими з хати сердоліками.

Пусті полички загромаджують пилюкою.

«Не хочему полон!», – сигналять буквами

Захисники з окоплиці –
ком́андувачам,

Як іїх мають врятувати за призначенням.

 

Як розливається гірський потік, й на острові

Лишився
хто, кореспонденти пишуть гостро,

Державні
діячі самі приходять

На
місце катастрофи горе-во́дної.

Й
за кожною за барною за стійкою

Не
припиняються розмови за покинутих

 

19.10.2023р.

 

 ***

Дитину
із собою на війну

Військові
мати й батько повели́, зі Львівщини.

З
дитинства – приклад мужній героїчний,

Й
обов’язок і вибір юнаку.

…Загинув
дев’ятнадцятирічний*, бо закрив

Собою
медика й пораненого, волею.

Ще
фільмувати з тищу років-ко́ликів –

За
життя кожне, скинуте у вир.

 

26.01.2024р.

*25 січня
2023 року біля села Кліщіївка під Бахмутом загинув Костянтин Малецький на
псевдо “Рутен”. Разом із батьком та мамою 8 місяців був на передовій,
в складі 103-ої бригади Львівської ТРО, після чого перевівся до 2-го батальйону
3-ої ОШБР ЗСУ.

Рутен
загинув під час надання допомоги побратиму, закрив собою від уламків медика та
пораненого бійця.

 

*** 

Ось
й лінія Су́ровкіна сво́я! Не збагну –

…Чому
її не будувала влада

У
двадцять першому, як взнали за війну?

А не спростовувати західні поради…

…Дійшли до Києва за дві, чи три години.

І Маріупіль оточили за добу.

І прокурор мовчить військовий чесний сильний.

А люди: «…я – змовчу, інакше – відгребу…»

 

Й чи збудувались біля Харкава й Одеси

Фортеці неприступні аж до піднебесся?

…А в нас – літературні і пісня́ні фести…

 

20-23.01.2024р.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *