Волинянам
відомо, що на православне січневе Різдво Христове у 1919 р. командувач
відділами Січових Стрільців полковник Євген Коновалець разом із іншими ув’язненими
поляками офіцерами Армії УНР перебував у м. Луцьку. Але значно довший період
Української Національної Революції 1917-1921 рр. майбутній Голова Проводу ОУН перебував
у столиці. Чим цікава ця сторінка біографії Євгена Коновальця?
У січні 1918 р. після проведення реорганізації Євгена
Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня – на
початку лютого того ж року ці частини разом з Гайдамацьким кошем відзначились у
ході протидії січневому заколоту та у боях проти більшовицьких військ (зокрема
окупаційних російських) на підступах до м. Києва.
Зрозуміло, що для розміщення особового складу та штабу
січовиків було потрібне відповідне приміщення. І його було знайдено в
середмісті м. Києва. Нині це декілька поверхова історична споруда з
меморіальним статусом, де наразі знаходяться методичні освітні кабінети…
Тихо, спокійно і безлюдно. А колись тут вирувало військове життя!
І Євген
Коновалець із найближчою старшиною саме тут і мешкав, і планував бойові
дії. І вже 1-2 березня 1918 р. стрілецькі частини спільно з Запорізьким
Корпусом і Гайдамацьким кошем остаточно визволили від большовиків м. Київ.
З приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на
вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Кайзерівські війська
були на той час союзниками УНР, а їхні підрозділи ніби як основою і гарантом
бойової спроможності молодої держави. Тож Євген
Коновалець, залишившись у місті, разом із кількома старшинами, здійснював
організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. Слава Богу, приміщення залишили в його
розпорядженні!
Вже 23 серпня 1918 р. полковник Коновалець отримав від Павла Скоропадського дозвіл на
формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На
початку листопада через Дмитра Дорошенка,
а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання
національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки
гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного
союзу з росією.
Після підписання Павлом
Скоропадським, колишнім царським генералом, договору про федерацію з
москалями Січові Стрільці підтримали Директорію УНР Симона Петлюри у повстанні проти влади гетьманського режиму та
приєднались до військ Директорії в Мотовилівському бою.
Антиросійські настрої Євгена Коновальця, майбутнього творця ОУН, цілком зрозумілі. В часи
Першої світової він служив в австро-угорській армії та воював на фронті саме
проти росіян. А після звільнення з полону цілковито себе присвятив боротьбі за
Українську державність. За це, власне, і став жертвою червоної чуми: 23 травня
1938 р. у Роттердамі його вбив агент москви… Тому доволі скромна барельєфна
меморіальна табличка на київській вул. Січових Стрільців багато про що
нагадує…
Роман
УСТИМЧУК.
На фото
автора: меморіальна дошка на будинку київської вул. Січових Стрільців, де
перебував Євген Коновалець.