Народні депутати від «Слуги народу» днями зареєстрували в Раді законопроєкт «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки». Документ передбачає ідентифікацію громадян за допомогою системи відеонагляду на підставі певного набору біометричних даних та особистої інформації про особу, зокрема відцифрованого обличчя. Стежити планують як за громадськими місцями, так і за приватними особами. Як вплине на життя пересічних громадян новий закон у разі його ухвалення, чи не буде тотальне стеження за українцями суперечити конституційному праву на приватність особистого життя, розповіла Mind адвокатка Тетяна Даниленко, керівниця однойменного адвокатського бюро.
Системи відеомоніторингу стану публічної безпеки складаються з технічних засобів, приладів, пристроїв, у тому числі з функціями фото-, аудіо- та відеозапису, які працюють в автоматичному режимі, програмно-апаратних комплексів, що забезпечують обробку, аналіз, передачу даних до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, захист інформації та розпізнавання (ідентифікацію) об’єктів.
Законопроєкт не визначає чітко, хто матиме право доступу до інформації з камер відеоспостереження. Проте, судячи з мети застосування системи відеомоніторингу, можна зробити висновок, що: правоохоронні органи – поліцейські, слідчі та інші правоохоронні органи – матимуть доступ до даних із камер відеоспостереження для розслідування злочинів та запобігання їм. Служба безпеки України матиме доступ до даних із камер відеоспостереження для забезпечення національної безпеки;органи місцевого самоврядування матимуть доступ до даних з камер відеоспостереження для забезпечення громадського порядку. Проте система відеоспостереження може бути вразливою до кібератак, що може призвести до викрадення даних або їх фальсифікації. А також, тотальний відеонагляд може призвести до постійного контролю, що може суперечити правам на приватне життя.
