9 березня 1814 року в черкаському с. Моринці тодішньої
Київської губернії царської росії народився світоч українського патріотичного
духу Тарас Шевченко. Він показав, що й кріпак може стати вільним!
У час російсько-української війни Великий Кобзар став
справжнім символом вітчизняної визвольної боротьби, а його антиросійські твори
набули вектору дороговказу.
Ось кілька характерних уривків:
«Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога». («Кавказ»).
«Тепер же я знаю:
Це той Первий (російський самодержавець пьотр пєрвий, – ред.)
що розпинав
Нашу Україну,
А Вторая (російська імператриця єкатєріна вторая, – ред.)
доконала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися; а що взяли
На той світ з собою». («Сон»).
Сьогодні на Волині та по всій Україні відбудуться
різні урочистості на честь Тараса Григоровича. Головне їх не спаплюжити
чиновницьким бюрократизмом і горами квітів, купленими за кошти платників
податків…
Остап КАЛИНА.
На
фото з «Вікіпедії»: малюнок Тараса Шевченка хати в с. Моринці, де він народився
в кріпацькій родині.