Директорка Менського зоопарку на Чернігівщині розповідає про унікальну родину лелек. Самець навіть узимку не відлітає до ирію, стереже домівку. А самка до нього повертається, ще коли і сніг не зійшов. Пара настільки відповідальна, що гніздо порожнім ніколи не залишають. Тим паче з яйцями, але їхня домівка так близько від російського кордону.
Стрес від вибухів може вплинути не лише на рівень народжуваності дитинчат. Торік рожеві фламінго вперше загніздилися в Україні. Науковці нарахували майже дві сотні пташенят.
Раніше фламінго намагалися сформувати колонію на Херсонщині, неподалік Криму. Але близькість до російських полігонів змусила птахів перебратися північніше – на Тузлівські лимани Одещини. Війна наздогнала їх і там. Науковці побоюються, що фламінго територію України можуть залишити назавжди.
Птахи гинуть не тільки від поранень та пожеж. Через знищенні ліси вони змушені шукати нові місця для гніздування.
Науковець Андрій Бокотей каже, що навіть гучні звуки вибухів можуть бути смертельними. Барабанні перетинки в пернатих надто чутливі й птахи так само, як люди дістають контузії. І якщо дрібне птаство мобільне й може гніздитися де завгодно, – то велике занадто прив’язане до своїх домівок. Вони найбільше потерпають від війни.
Андрій Бокотей каже, що шанси вижити у багатьох червонокнижних птахів у степовій зоні, мінімальні.
“Ті території, де вони раніше розмножувалися, і ті території, де вони зимували, зараз всі фактично або окуповані, як значна частина Криму, або знаходяться в межах бойових дій. Тобто ми будемо мати катастрофічну ситуацію з цими видами в Україні. Найбільше, ймовірно, вони просто зникнуть. Можливо, з часом повернуться, відновляться”, – каже Андрій Бокотей.
Остаточні висновки щодо пташиних втрат орнітологи можуть зробити тільки після війни та розмінування земель.