28
квітня відзначатимуть 81-шу річницю створення цього військового підрозділу,
дискусії про роль і значення якого під час Другої світової війни не вщухають і
досі. Що ми про це знаємо?
Заступник
голови Галицького Братства вояків дивізії «Галичина» Ігор Іваньков напередодні
чергової річниці сповістив, що 27 квітня в архикатедральному соборі Святого Юра УГКЦ відбулася панахида за полеглими дивізійниками та воїнами Збройних Сил України.
А також відправа за здоров’я ще живих комбатантів і військовослужбовців, що
стали на захист України.
Як
повідомила «Історична правда», заходи провели на честь чергової річниці з дня
формування у 1943 році 14 дивізія військ
СС «Галичина» – з’єднання з числа етнічних українців, яке воювало на боці збройних сил
«третього райху», в тому числі і на Східному фронті проти червоної армії.
Про
його створення оголосила окупаційна влада дистрикту «Галіція», що входив до т.
зв. «Польського генерал-губернаторства» і складався з територій нинішніх
Львівської, Івано-Франківської і частково Тернопільської областей України.
Оскільки
Волинь гітлерівські окупанти записали до т. зв. «райхскомісаріату Україна» як
абсолютно безправну територію, а між «генеральною округою Волині та Поділля» та
«дистриктом Галичина» був повноцінний кордон, то цілком зрозуміло, що жодного
волинянина в цій дивізії не було.
Після
формування та вишколу, у липні 1944 року дивізія у складі 13 армійського
корпусу 4 танкової армії групи армій «Північна Україна» брала участь у
битві під м. Броди, неподалік від південних кордонів Волині. Перше випробування
вогнем і мечем виявилося для дивізійників невдалим: вони зазнала поразки, а
щонайменше 8 тис. її солдатів, унтер-офіцерів та офіцерів загинули.
Слід
зазначити, що все вище командування цієї дивізії належало до військ СС, в тому числі і комдив бригаденфюрер СС Фріц Фрайтаг (застрелився 10 травня 1945 р. у приміщенні штабу), а єдиним
представником вермахту був полковник Карл-Дітріх Гайке, на той час начальник
штабу дивізії. Крім цього, українці фактично не командували жодним взводом,
ротою чи батальйоном: цю місію виконували лише німці.
Після
розгрому та переформування, як зазначає «Історична правда», дивізію кинули на
придушення Словацького національного повстання. Потім вона виконувала каральні
місії проти партизанів у Югославії…
24 квітня 1945 року на базі дивізії СС «Галичина», коли крах нацистів став
очевидним, проголосили т. зв. Українську національну армію, але вона проіснувала
зовсім недовго
Після
капітуляції «третього райху» особовий склад дивізії здався в полон британським
військам в Італії. Перевірочні комісії союзників воєнних злочинів за вояками 14
дивізії військ СС «Галичина» не виявили, і вони були відпущені на свободу.
А
в ссср приналежність до цієї дивізії каральними органами визначалась як один із
найбільших злочинів, її військовослужбовців карали з максимальною жорстокістю.
Навіть
зараз вже неіснуюча 14 дивізія СС «Галичина» не дає спокою рашистським
окупантам. Так, кремлівський диктатор владімір путін забився в істериці, коли
дізнався, що в Канаді досі живе та успішно працює відомий юрист-міжнародник, 96-річний
Ярослав Гунька.
Це й не дивно: дивізійники були запеклими противниками більшовицько-московського режиму і боролися з ним на всіх фронтах.
Ось
така вона, історія про створення 28 квітня 1943 року цієї дивізії з українців у
складі гітлерівської армії. Такі ж дивізії, сформовані з українців, були і в
складі червоної армії, і це чи не найбільша трагедія нашого народу в період
Другої світової війни.
А
урочистості у м. Львові 27 квітня завершилися вшануванням пам’яті вояків дивізії
на 76-му полі Личаківського цвинтаря…
Світлана
КУЛЯ.
На
фото з «Вікіпедії»: група невідомих вояків 14 дивізії СС «Галичина», 1943 рік.