Незадовго
до Воскресіння Христового в сусідній області влада нарешті демонтувала останній
артефакт тоталітарного червоного минулого. Йдеться про скульптуру радянських
партизанів, які воювали за інтереси ссср, де релігію вважали «опіумом для
народу».
8-метрову
композицію з двох партизанів і дівчинки а також триметровий барельєф з 18-ти
фігур демонтували на Пагорбі Слави у сусідньому м. Рівному.
«Уламки
ми віддамо в лабораторію і здамо на металобрухт. За ті кошти, які отримає,
наприклад, трест, ми хочемо придбати дрони і передати нашим військовим. Що
стосується саме стіни, вона відновиться і буде в такому ж кольорі, у якому вона
зараз є. Плануємо колись зробити там музей, він буде після перемоги. І так
само, цей монумент ми відновимо і зробимо для наших героїв», – повідомив в.о.
міського голови Рівного Віктор Шакирзян.
Архітектурно-скульптурний
комплекс спорудили у 1985 році. Він майже ровесник Луцького меморіалу «Вічна
слава», адже в той час комуністична влада намагалася присвоїти собі перемогу
країн Антигітлерівської коаліції над нацизмом та закопати в історичне небуття
правду про справжніх борців за Незалежність – воїнів Української Повстанської
Армії.
«Монумент
готувався як подарунок Рівному. Пагорб Слави він називався і цей монумент теж
як слава радянській зброї. Якщо ми подивимось на барельєф, який був біля
великої скульптури, там були і партизани, і радянські воїни, і діти, яких вони
нібито визволяли. Цей монумент підпадав під закон про декомунізацію і його
зняли правильно. Але на той час, коли відкривали цей пам`ятник, він не був до
кінця дороблений. Під пам`ятником мав бути музей. Але так, як гроші
закінчилися, вони просто заварили те приміщення і приміщення не
використовувалося», – розповів «Історичні правді» краєзнавець Микола Бендюк.
Щодо
ролі і значення червоних партизанів у боротьбі з гітлерівськими окупантами в
радянські часи було сказано чимало позитивних епітетів. Мовчали, правда, про
грабежі, вбивства (в тому числі й
українських священиків), згвалтування та поширення інфекційних та венеричних
захворювань. І що той же ж «отряд «Побєдітєлі» під командуванням кадрового чекіста дмітрія мєдвєдьєва, який стояв в урочищі Лопатень
Цуманських лісів на Волині, насправді складався не з «народних месників», а з
кадрових офіцерів-енкаведистів та комуністичних найманців з усього світу. А банда обкомівця алєксєя фьодорова прибула з Чернігівщини і в північно-східних районах нашої області створила своєрідне гетто для всіх противників сталінізму… Ні чим кращою не була й дрібніша червона сволота…
Коли
відкрилися архіви, то стало зрозуміло: насправді ця п’ята колона москви лише
боролася з «українським буржуазним націоналізмом» та в ролі сучасних
проросійських «ждунів» чекала на прихід регулярних військ червоної армії.
А
як дочекалася, то отримала теплі посади в радянській окупаційній адміністрації
і на Рівненщині, і на Волині, і по всій Україні… Від голів колгоспів і
керівників «совєтів» до міліціонерів, депутатів і прокурорів…
Тому
демонтувати навіть згадку треба і на меморіалах, і в свідомості.
Світлана
КУЛЯ.
На
фото: сучасний Пагорб слави у м.
Рівному.